Росія розуміє виключно силу. На тлі масштабної паливної кризи кремлівський диктатор вперше прокоментував дефіцит нафтопродуктів у РФ під час інтерв’ю придворним пропагандистам. Він назвав ситуацію некритичною. Путін вважає, що удари України є спробою створити вигідні умови для початку переговорів. Офіційний Київ цього не приховує.
Диктатор знову озвучив погрози. Очільник Кремля вимагає від України “заплатити” за Курщину, Донбас і Новоросію. Американське видання Financial Times написало, що Путін розширив територіальні претензії порівняно із серпневим самітом із Трампом на Алясці в 2025 році. Це помилкове судження. Про Новоросію він згадував у грудні минулого року. Також агресор регулярно нагадує про свій ультиматум від червня 2024 року.
Західні аналітики ігнорують небезпеку. Проте ТСН.ua вже інформував, що умови Кремля передбачають повний вихід ЗСУ з Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей, а також міжнародне визнання анексії. Вимогу щодо Донбасу Москва висувала без згоди на припинення вогню лише для старту перемовин. Також Путін прагне створити “буферну зону” на північному сході України. Для реалізації цього плану йому знадобиться Мінськ.
Погрози пролунали після Валдаю. Там Путін два дні поспіль інструктував Олександра Лукашенка. Одразу після цього білоруський диктатор вирушив до Пекіна. Що означають ці візити? Відповіді читайте у матеріалі.
Ретранслятори та військова інфраструктура: про що мовчать на Валдаї
Лукашенко поїхав до РФ похапцем. Причиною став жорсткий ультиматум Володимира Зеленського від 19 червня щодо чотирьох ретрансляторів у Гомельській і Брестській областях, які коригували російські БПЛА. Президент України дав Мінську тиждень на вимкнення обладнання, пообіцявши інакше знищити його самостійно. Вже 24 червня Зеленський підтвердив, що апаратура припинила роботу з 22 червня.
Військове будівництво триває. За даними керівника СЗР Олега Луговського, вздовж кордону з Україною завершується зведення доріг, баз зберігання боєприпасів та пального. Глава держави підкреслив, що ця прикордонна інфраструктура агресії має виключно воєнне призначення і її розбудова повинна зупинитися. Білорусь чітко знає необхідні кроки для миру.
Пєсков намагався дезінформувати пресу. Прессекретар Путіна заявив, що українська тема на Валдаї нібито взагалі не порушувалася, а обговорювалися лише “регіональна безпека” та відсутність послань від Зеленського. Проте Кремль знову натякав на ультиматум 2024 року та створення “буферної зони”. Це сигнал команді Трампа, яка заперечує кулуарні домовленості на Алясці щодо обміну Донбасу на переговори. Росія готує білоруський сценарій.
Мінськ опинився у пастці. Європейські експерти зазначають, що білоруський диктатор перебуває на розтяжці. З одного боку, він панічно боїться перенесення бойових дій на свою територію. З іншого боку, Лукашенко неспроможний завадити Москві розбудовувати бази на кордоні.
РФ повністю поглинула ВПК сусіда. Понад 80% білоруських оборонних підприємств інтегровано в російську держпрограму озброєнь до 2034 року, а сама країна є логістичним хабом для обходу санкцій. Білорусь рятує Кремль від паливної кризи. За п’ять місяців поставки бензину до РФ зросли у 13 разів. Для Москви Мінськ корисніший як стабільна тилова база, ніж як прямий учасник бойових дій.
Китайський маневр: чому Сі Цзіньпін проігнорував прохання Мінська
Візит до Китаю став спробою знайти захист. МЗС КНР опублікувало протокольну заяву про підтримку незалежності та суверенітету Білорусі. Багато аналітиків одразу назвали це прихованим політичним сигналом для Москви.
Реальність виявилася значно прозаїчнішою. Провідні китайські масмедіа, включно з урядовими газетами та популярним англомовним виданням South China Morning Post, повністю проігнорували приїзд Лукашенка або дали сухі інформаційні замітки. Державна преса КНР не згадувала, що диктатор прилетів до Сі прямо від Путіна, і повністю прибрала тези про захист територіальної цілісності Білорусі.
Економічної цінності для Пекіна немає. Частка Мінська в китайському експорті за 2025 рік становила мізерні 0,19%. Через санкційну ізоляцію Білорусь втратила транзитну привабливість для глобальної ініціативи “Один пояс, один шлях”. Торговельний баланс є глибоко дефіцитним: експорт Китаю склав $6,5 млрд, тоді як білоруські поставки до КНР зупинилися на позначці $1,8 млрд, складаючись переважно з калію та деревини.
Захід намагається грати в таємну дипломатію. Видання The Times зазначає, що жорстка позиція Києва пов’язана зі спробами адміністрації Трампа загравати з Мінськом через послаблення санкцій для “Білоруськалію” та мінфіну. Водночас Україна попереджає НАТО про плани Путіна оголосити масштабну мобілізацію після вересневих виборів до Держдуми. Російська прикордонна інфраструктура в Білорусі може бути використана для удару по країнах Альянсу.
Ключі від війни тримає Пекіні. Колишній голова Військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер відверто визнав це у своєму нещодавньому інтерв’ю. На його думку, остаточне рішення про можливий напад Росії на НАТО ухвалюватиметься саме китайським керівництвом.
