Проблема інформаційної безпеки дедалі більше виходить на перший план. На тлі масштабної війни та щоденних воєнних злочинів російської армії тема протидії гібридним впливам РФ частково випала з суспільного обговорення. Однак саме дезінформація у соцмережах і месенджерах сьогодні становить серйозну загрозу.
Ще у 2023 році групи найманих «тролів» щотижня створювали понад 1300 дописів та 37 тисяч коментарів в українському сегменті соцмереж, повідомляє «Цензор.нет». На початку 2024 року дослідження сервісу Telemetrio зафіксувало понад 33 тисячі активних телеграм-каналів із загальною аудиторією понад 282,6 мільйона підписників. Це вивело Україну на шосте місце у світі за кількістю каналів із мільйонними аудиторіями.
Після оприлюднених ГУР доказів щодо можливостей російських спецслужб стежити за користувачами та повідомленнями у «Telegram» військовим і держслужбовцям заборонили користуватись додатком для робочої комунікації. Але обмеження поширювалися лише на службові пристрої. Особисті телефони лишилися поза увагою, що знівелювало ефективність таких кроків.
За соціологією «Рейтингу», у 2024 році 47 % українців отримували новини з «Telegram», а вже у 2025 році цей показник зріс до 51 %. Це більше, ніж разом узяті блогерські платформи (24 %) і традиційні телеканали (21 %). Месенджер приваблює користувачів простотою у користуванні, можливістю анонімності та оперативним поширенням контенту. Водночас медіаексперти майже одностайні у думці, що «Telegram» перебуває під контролем ФСБ.
Ще один фактор, який посилює проблему, – використання анонімних каналів самою українською владою. Із 2019 року «Telegram» став майданчиком для офіційних повідомлень, що зробило його ще більш популярним серед громадян. Під час війни багато державних структур передавали інформацію про «прильоти» не професійним медіа, а саме анонімним ресурсам. Це збільшувало кількість підписників таких каналів, поряд із поширенням дезінформації, нелегального контенту, відео наслідків атак, замовних матеріалів і реклами.
Центр протидії дезінформації РНБО відзначає, що через «Telegram» поширюються масштабні кампанії, спрямовані на:
- зрив мобілізації та дискредитацію роботи ТЦК і СП;
- створення паніки через прогнози «енергетичного колапсу»;
- очорнення ЗСУ через неправдиві звинувачення у вживанні військовими наркотиків.
Держава фактично не має важелів впливу на адміністрацію месенджера. Компанії, що входять до групи «Telegram», не зареєстровані в Україні та не мають представництв. Це означає відсутність правових механізмів реагування на небезпечний контент. Як результат, навіть заклики до терактів чи маніпуляції з неповнолітніми залишаються безкарними. Співпраця з боку адміністрації відсутня, що унеможливлює дієву протидію.
Ситуація ускладнюється ще й тим, що, за інформацією «The Washington Post», російські політтехнологи у рамках кампаній дезінформації радили активно розвивати мережі телеграм-каналів у поєднанні з іншими соцмережами для проникнення у медіапростір України. Аналогічну роль у поширенні впливу відіграє й «TikTok».
В умовах зростання інформаційних загроз простих заборон недостатньо. Приклад Непалу, де спроба блокування Facebook і Instagram викликала спротив, демонструє необхідність системних рішень. В Україні вже стартувала робота над законопроєктом у Комітеті з питань гуманітарної та інформаційної політики. Він має врегулювати діяльність ІТ-платформ та дати державі інструменти для захисту національної безпеки.
Законодавчі ініціативи повинні охоплювати:
- контроль контенту суспільно-політичного та воєнного характеру для блокування російських операцій;
- видалення або блокування каналів, які використовуються для вербування терористів;
- захист неповнолітніх від шкідливого контенту;
- обмеження доступу до ресурсів російської пропаганди.
Україна більше не може залишатися вразливою перед російськими інформаційними атаками. Регулювання діяльності соцмереж і месенджерів стає критично необхідним для збереження національних інтересів.
