Аграрії правобережної Херсонщини у 2025 році змогли зібрати 110 тисяч тонн зернових та зернобобових, 19 тисяч тонн технічних культур, 80 тисяч тонн овочів, а також 27 тисяч тонн кавунів та динь. Водночас обстріли російських військових, тривала посуха, брак робочої сили та нестача сільськогосподарської техніки призвели до того, що частину посівів було знищено або залишено на полях незібраними.
Рік виявився складним для місцевих підприємств, розповідає директор одного з сільськогосподарських господарств правобережної частини області Андрій Повод, який вирощує зернові, олійні та бобові культури. Він зазначає, що господарство працювало з традиційними для регіону культурами.
“Сіяли традиційні культури для нашої сівозміни: озиму пшеницю, озимий ячмінь, ріпак, горох, олійний льон, соняшник. Частину полів зібрали, частину ні, тому що минулої осені, коли засівали ці поля, безпекова ситуація в плані дронів була краща, тобто посіяти ми їх посіяли, зібрати ми їх не змогли, тому безпосередньо в нашому господарстві, близько 600 гектарів ми не зібрали”,
говорить Андрій Повод, пояснюючи, що саме обстріли та загроза з повітря завадили завершити жнива.
“Якби ми зібрали, то врожай нас повністю врятував. Після цього всього ми не будемо ніколи жалітися на погоду, на неврожай. При застосуванні правильних технологій і правильного підходу навіть в нашій Ефіопії можна збирати нормальні врожаї. Але в цьому році ми не зібрали не через те, що ми неправильно щось зробили”,
каже фермер, наголошуючи, що головною причиною втрат стала саме безпекова ситуація.
Той урожай, який вдалося зібрати, у господарстві зберігають у полімерних рукавах. За словами Андрія Повода, до такої технології довелося звернутися через те, що всі склади, інші будівлі та зерносховища були зруйновані.
“Якщо не буде пошкоджень в рукаві, то вони можуть зберігатися досить тривалий час, тобто там терміном рік і більше. Якщо закласти сухе і чисте зерно, без пошкоджень полімерного рукава, зберігання буде досить тривалим”,
пояснює він принцип роботи нової для господарства системи зберігання.
Інший керівник аграрного підприємства, Олексій Білий, розповідає, що в цьому сезоні втратив половину посівів соняшника. На його полях ситуація з технічними культурами також склалася невдало.
“За технічними культурами посіяли 80 гектарів соняха. Зійшло десь 40 гектарів. Зібрали 40 гектарів, десь близько двох тонн. Тобто посуха з’їла весь соняшник. Вкладення на 80 гектарів десь приблизно 8-10 тисяч гривень на гектар, це приблизно 800 тисяч. А зібрали дві тонни соняшника, це десь 80 тисяч грн. Тобто тут цифри самі за себе говорять. Тому більше ризикувати немає бажання”,
говорить аграрій, описуючи збитки від посухи.
За словами Олексія Білого, утриматися на плаву підприємству допомогли овочеві культури та тепличне господарство, що забезпечило виплату заробітної плати працівникам. У господарстві розвивають, зокрема, полуничні насадження.
“Заклали два гектари полуничного саду. Отримали з однієї ділянки перший врожай. Другий шматок, гектар заклали вже в вересні. Овочі більш-менш виправдують себе”,
розповідає керівник підприємства.
Водночас, додає він, повністю реалізувати плани щодо овочів також не вдалося. На результати вплинули погодні умови та безпекові фактори.
“На овочах більше впливає відсутність робітників. Возили робітників і за 100 км, щоби допомогли вчасно зібрати врожай. Плюс дрони стали долітати до нас, обстріли, все це негативно вплинуло. У цьому році вже було складніше продавати, тобто, якщо в тому році ми 100% врожаю продавали в Херсоні, то цьогоріч вже відсотків 30-40 ми вивозили в інші міста. Людей стає менше, і спроможність людей теж бажає кращого”,
зазначає Олексій Білий, описуючи і кадровий дефіцит, і зміни на ринку збуту.
Попри втрати, господарство планує роботу на наступний аграрний рік, каже керівник. За його словами, підприємство переходить на більш економні варіанти опалення, працює над посиленням захисту теплиць, завершує збір останнього врожаю овочів і готується до нових посівів.
“Заклали два гектари полуничного саду. Отримали з однієї ділянки перший врожай. Другий шматок, гектар заклали вже в вересні. Овочі більш-менш виправдують себе”,
каже Олексій, додаючи, що в теплицях планують вирощувати стандартний набір овочів – редиску, помідори, огірки, а також спробувати перець у теплицях.
На рівні всієї правобережної Херсонщини зараз добігають кінця роботи зі збирання сільськогосподарських культур, зокрема кукурудзи, розповідає директор Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської облдержадміністрації Дмитро Юнусов. Він наводить підсумкові показники за 2025 рік: 110 тисяч тонн зернових та зернобобових, 19 тисяч тонн технічних культур, 80 тисяч тонн овочів і 27 тисяч тонн кавунів та динь.
“Якщо аналізувати врожайність, то взагалі такі цифри на останній раз були років 20 назад. Тобто у нас врожайність соняшника, якщо загальна по області, склала всього лиш 2,5 центнера з гектара. Зернових культур – це 12 центнерів з гектара. Це дуже-дуже малі цифри”,
говорить Юнусов, порівнюючи цьогорічні результати з попередніми роками.
Через тривалу посуху, за словами посадовця, аграрії області недоотримали близько 50 тисяч тонн продукції на площі 100 тисяч гектарів, переважно це стосувалося соняшнику. Додатково на показниках позначилися обстріли.
“Якщо аналізувати обстріли, то близько п’яти тисяч гектарів земель було, й згоріли в результаті обстрілів. Це більше прифронтові громади. Наші аграрії вимушені були навіть кинути поля, від них відмовитися від збору урожаю, оскільки дуже небезпечно було збирати під дронами в цьому році. Можливо, проблема є в відсутності кадрів. А саме сфера овочівництва потребує таких кадрів. Ті господарства, які збільшили площі під овочами, у них виникав дефіцит робочої сили”,
пояснює директор департаменту, наголошуючи як на наслідках обстрілів, так і на дефіциті працівників.
Одним із ключових напрямів подальшої роботи, за словами Дмитра Юнусова, є підвищення рівня механізації – забезпечення господарств тракторами та спеціалізованою технікою для збору врожаю і посадки овочевих культур.
Він також повідомляє, що у 2025 році в області збільшили площі зрошення на 1500 гектарів і планують додати ще 1500 гектарів у наступному році. Діє програма підтримки, за якою аграрії могли отримати 1000 гривень на кожен засіяний гектар. На цю допомогу подалися понад 400 підприємств.
“Також ми збільшили на 1500 гектарів і плануємо на 1500 гектарів збільшити зрошення в наступному році. У нас аграрії могли податися на 1000 гривень на один засіяний гектар. Подали понад 400 підприємств, вже затвердили рішення про виплати 400 господарствам на суму 138 мільйонів гривень”,
каже Дмитро Юнусов, уточнюючи обсяги запланованих виплат.
Кліматичні умови Херсонщини, додає він, стимулюють аграріїв випробовувати нові для регіону культури. Зокрема, дедалі більшої популярності набуває льон, посіви якого цього року збільшили до майже 5 тисяч гектарів.
“Погодні умови на Херсонщині змушують аграріїв засвоювати вирощення нових для регіону культур. Зокрема, набирає обороти для засіву льон. І в цьому році аграрії цю культуру засіяли більше, там майже 5 тисяч гектарів”,
говорить Юнусов та зазначає, що разом із фермерами планують створювати невеликі підприємства з переробки саме цієї культури.
Водночас, підкреслює департамент, від традиційних для Херсонщини культур наступного року відмовлятися не збираються. За словами Дмитра Юнусова, посівна кампанія озимих триває.
“Наші господарства вже засіяли 64 тисяч гектарів озимої пшениці, 21 500 гектарів озимого ячменю і 19 тисяч гектарів озимого ріпаку. Є невеликі площі жита, гороху. І з технічними культурами ми посівну вже завершили. А посівна озимої пшениці і ячменя ще продовжується. Ми кожного року збільшуємо кількість овочів. Тобто плануємо, що наступного року овочів наших буде там за 10 тисяч гектарів більше”,
говорить директор департаменту розвитку сільського господарства та зрошення.
Раніше Дмитро Юнусов повідомляв, що частина громад Херсонщини отримала 100% пільги зі сплати земельного податку. Водночас, за його словами, питання щодо звільнення від єдиного податку платників четвертої групи поки що залишається відкритим.
