На тлі зростаючої непередбачуваності у відносинах із США, європейські країни дедалі активніше розглядають сценарії, за яких континент залишиться сам-на-сам із власною безпекою. Дискусії про створення нового військового альянсу, альтернативного НАТО, вже перестали бути теорією — вони дедалі частіше звучать із вуст політиків і лунають у кабінетах влади.
Розмови про європейську оборонну автономію загострилися через неочікувані заяви та дії адміністрації Дональда Трампа. Президент США, відомий своєю критикою на адресу союзників по Альянсу, неодноразово піддавав сумніву стійкість гарантій НАТО та наполягав на збільшенні оборонних витрат Європою.
Останні кроки американської адміністрації занепокоїли європейських партнерів. Готовність до діалогу з Росією та намір домовитися щодо України, оминаючи участь Європи, стали сигналом — трансатлантична єдність під питанням.
Президент США неодноразово підкреслював: фінансування оборони в Європі має суттєво зрости. Крім того, європейським партнерам вказують на необхідність поглиблення військової інтеграції зі Сполученими Штатами та інвестування у спільні енергетичні проєкти.
На цьому тлі лідери провідних країн ЄС — зокрема Кір Стармер, Еммануель Макрон, Фрідріх Мерц, Урсула фон дер Ляєн, Александр Стабб та Джорджа Мелоні — тримають постійний зв’язок. Не тільки на офіційних зустрічах, а й у групових чатах, політики погоджують спільну позицію щодо кожного нового виклику із Вашингтона.
“За останній рік вони виробили добре відпрацьовану схему обміну повідомленнями щоразу, коли Трамп робить щось потенційно небезпечне”, — зауважили журналісти.
Взаємна довіра у цьому колі лишається високою — як і усвідомлення необхідності колективної відповідальності за безпеку континенту.
Від ідеї до конкретних пропозицій — один крок. Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс уже висунув ініціативу створити постійні збройні сили ЄС чисельністю 100 тисяч військових. Очільник МЗС Іспанії Хосе Мануель Альбарес підтримує заклик до формування європейської армії і повної незалежності оборонної промисловості від зовнішніх гравців.
- Посилення оборонної автономії
- Збільшення інвестицій у європейську військову індустрію
- Створення власних потужних збройних сил
- Відмова від критичної залежності від США у сфері безпеки
Таким чином, Європа дедалі виразніше готується до самостійної оборонної ролі. У нових геополітичних умовах питання про власний оборонний альянс з кожним тижнем стає все менш риторичним — і все більш практичним завданням для європейських столиць.
