У Херсоні триває відновлення Таврійського парку, який сильно постраждав через російські обстріли та пожежі. На місці знищених дерев комунальники висаджують нові саджанці — клени, липи та глід. Роботи розпочали 1 листопада, повідомляють у комунальному підприємстві «Парки Херсона».

Старша майстриня виробництва КП «Парки Херсона» Ольга Чупікова зізнається, що ця справа була її давньою мрією. Вона розповідає, що попри війну, команда вирішила не чекати кращих часів, а діяти вже зараз.
«Мені часто кажуть: “Не на часі, війна”. Так, війна. Але життя триває, і ми не можемо відкладати його на потім. Ми повинні залишити нашим дітям щось хороше. Вірю у нашу перемогу — саме тому ми доглядаємо за зеленими насадженнями, бо це важливо і для краси, і для здоров’я нашого міста», — розповідає Ольга.
За її словами, значна частина дерев у парку була знищена під час ворожих обстрілів та масштабної пожежі. Тепер працівники підприємства поступово відновлюють зелені насадження, щоб парк знову став живим і затишним місцем для відпочинку мешканців.

Саджанці комунальники отримали безплатно. На Миколаївському шосе вони знайшли місце, де густо проросли молоді дерева, і викопали близько 500 саджанців — однак цього поки замало для повного озеленення парку. Роботи продовжуватимуться і надалі.
«Ми проріджуємо молоді дерева на шосе — там вони зможуть краще рости, а в парку з’явиться нове життя. Є клени, явори, липи та звичайний глід. Усі ці дерева добре приживуться в нашому кліматі», — зазначає комунальниця.
Крім того, «Парки Херсона» отримали від волонтерів із Закарпаття ще 98 дерев. Серед них — горобини та черемхи, з яких планують створити нову алею. Частину саджанців уже висадили.

«Ми вже посадили десять горобин і дев’ять черемх. Це буде чудова, яскрава алея — символ життя, яке проростає навіть у найважчі часи», — каже Ольга.
До роботи з озеленення долучилися й інші міські служби. Обласна аварійно-рятувальна служба ХОКАРС допомогла викопати ями для саджанців, а міське дорожнє управління надало техніку для поливу.

Ольга Чупікова додає, що ця справа для неї — не просто робота, а спосіб повернути відчуття нормального життя і підтримати людей навколо.
«Ми садимо дерева з любов’ю — до нашого Херсона, до України, до своєї справи. Це моя маленька перемога. Люди бачать, що ми не здаємося, що життя триває. Херсон був і залишається українським», — наголосила вона.






