Фахівці Херсонського обласного центру з гідрометеорології продовжують щодня контролювати стан атмосферного повітря у прифронтовому місті. Незважаючи на постійні обстріли, працівники беруть проби, фіксують дані та аналізують рівень забруднення. У вересні 2025 року вони зафіксували 18 випадків перевищення вмісту діоксиду азоту у повітрі. За словами керівництва, попри значні забруднення, ситуація залишається некритичною.
На постах спостереження фахівці здійснюють забір повітря у спеціальні сорбційні трубки. В них осідають шкідливі домішки, які потім досліджують у лабораторії. Відбір проб відбувається чотири рази на добу — о 1:00, 7:00, 13:00 та 19:00.
«Дві проби спостерігач бере вручну, а дві інші — проводяться автоматично. Прилад самостійно вмикається, прокачує повітря протягом години і вимикається. Таким чином через маленький фільтр проходить великий об’єм повітря, а всі шкідливі речовини осідають на ньому», — пояснив начальник гідрометцентру Юрій Кіріяк.
Після цього зібрані домішки передають до лабораторії, де спеціалісти переводять газоподібні речовини у забарвлені розчини. Як розповіла виконувачка обов’язків начальниці лабораторії Людмила Грець, останнім часом повітря у Херсоні стало значно бруднішим через активні бойові дії.
«Горять паливо, техніка, будівлі, автівки — це все викидає у повітря токсичні сполуки. Ми спостерігаємо перевищення концентрацій шкідливих речовин. Лише вітер і дощі частково очищують повітря, прибиваючи пил до землі. Але війна триває, і повітря продовжує страждати», — розповіла Грець.
Аналіз проводять за вісьмома показниками. Зокрема, в лабораторії перевіряють проби на вміст:
- оксиду та діоксиду азоту;
- оксиду сірки;
- формальдегіду;
- фенолу;
- завислих речовин і пилу;
- розчинних сульфатів.
«Якщо зразок стає рожевим — це реакція на діоксид азоту, синє забарвлення означає наявність фенолу. Потім ми порівнюємо забарвлення чистого та забрудненого повітря на фотоколориметрі. Так визначаємо ступінь забруднення», — пояснила Людмила Грець.
Процес аналізу займає близько доби. Усі результати фіксують у журналах та дублюють у цифровому форматі. Зібрані дані надсилаються до центральної лабораторії та доступні у відкритому доступі.
За словами Юрія Кіріяка, головним фактором забруднення зараз є наслідки війни. Навіть уламки дронів містять небезпечні хімічні елементи: «Коли вибухає безпілотник, у повітря потрапляють сполуки важких металів. І навіть якщо людина виживає після вибуху, вона все одно вдихає ці речовини, які шкодять здоров’ю».
Попри небезпеку, працівники гідрометцентру продовжують виконувати свою роботу. «Буває, що транспорту нема і доводиться йти пішки, але ми все одно приходимо, тому що маємо обов’язок перед містом», — зазначила Грець.
Юрій Кіріяк наголосив, що багаторічні спостереження дають змогу простежити екологічні тенденції у регіоні: «Ми фіксуємо дані десятиліттями. Потім науковці можуть визначити, які саме події — промислові процеси чи бойові дії — вплинули на зміни у складі повітря. Це надзвичайно важливо для розуміння довгострокових наслідків для екосистеми і здоров’я людей».
