У День Гідності та Свободи колишній міський голова Херсона й учасник Євромайдану Володимир Миколаєнко згадує події 2013–2014 років і говорить про те, що боротьба, розпочата на Майдані, триває й нині — вже на фронті та в окупованих містах.
У розмові він зізнається: цей день водночас і світлий, і болісний. Перед інтерв’ю Миколаєнко переглядав світлини десятирічної давнини й згадував тих, кого вже немає поряд.
“Ви знаєте, наче й радісно згадувати ті події: молоді були, красиві. Але й сумно. Сьогодні переглянув світлини з тих подій і дуже багатьох уже немає: Дениса Лошкарьова, Каті Гандзюк, Павла Гавриша, Руслана Сторчеуса. Дуже шкода тих людей, які виходили на Майдан, щоб змінити своє життя, змінити Україну, щоб жити по-іншому. Не в тому тайожному союзі, а дійсно в Європі”.
21 листопада 2025 року Володимира Миколаєнка знову можна було побачити на площі Свободи у Херсоні — там, де херсонці не раз збиралися, аби відстоювати свій європейський вибір. Для нього гідність і стійкість сьогодні майже тотожні поняття, а найяскравіший приклад цієї стійкості — рідне місто.
“Для мене це те місто, яке показує всій Україні, як треба триматися, як треба боротися за своє майбутнє, за майбутнє нашої країни. Це дуже важливо. Тому я певен, що і Майдан 2004 року, і Майдан 2014 року не пройшли даремно”.
Колишній мер згадує й власний досвід полону — саме там він особливо відчув, наскільки дратівливим для росіян є сама згадка про українську свободу та Майдан.
“Коли я перебував у них в полоні, мені достатньо було просто відмовитись від того, що я робив і що казав у 2014 році. Відмовитись від Майдану, від АТО, від свободи. Я повинен був сказати, що Майдан проводили на американські гроші. І вони вважали, що таким чином цей дух свободи вдасться знищити. Я їм кажу: ви нічого не розумієте у свободі. Нічого”.
За його словами, російська система не здатна прийняти саму ідею вільної людини.
“Вони її не цінують, бо самі звикли бути підневільними, на відміну від нас. А коли вони щось не розуміють, то просто вбивають”.
Попри війну й особисті випробування, Миколаєнко переконаний, що Україна пройде цей шлях до кінця. Він говорить про Херсон як про місто, яке вже стало символом незламності, та нагадує: те, за що виходили на Майдан, сьогодні захищають на лінії фронту.
Завершуючи розмову, він звертається до українців із проханням не забувати про тих, хто заплатив найвищу ціну.
“У цей день не забудьте згадати тих, хто поклав своє життя за нашу країну, за гідність і свободу”.
Минуло 12 років від початку Революції гідності, але, за словами Володимира Миколаєнка, головний сенс цих подій лишається незмінним: “ми боролись тоді й боремося досі”.
