Повномасштабне вторгнення Росії в Україну перетворилося на один із ключових чинників формування нового типу глобального протистояння. Йдеться не лише про регіональний конфлікт – події вже демонструють риси ширшої системної конфронтації між державами, моделями розвитку та цінностями.
Таку оцінку висловив політичний аналітик і міжнародний оглядач Віталій Каспрук.
За його словами, після завершення Холодної війни світ певний час перебував у стані однополярності, де домінували Сполучені Штати. Нині ж ситуація змінюється – міжнародна система дедалі більше нагадує фрагментовану багатополярність.
«Війна Російської Федерації проти України стала точкою, в якій ревізіоністські держави відкрито кинули виклик чинному міжнародному порядку. Сучасні конфлікти перестають бути локальними і формують взаємопов’язану мережу криз», – наголосив експерт.
Основні загрози глобальної ескалації
Першою небезпекою аналітик називає ризик прямого військового зіткнення між НАТО та Росією.
«Провокації поблизу кордонів Польщі та країн Балтії створюють постійну напругу. Російська стратегія “ескалації заради деескалації” разом із ядерним шантажем знижує бар’єр застосування зброї масового ураження», – пояснив Каспрук.
Другий фактор пов’язаний із формуванням нового геополітичного блоку. Йдеться про зближення Росії з Китаєм, а також координацію з Іраном і Північною Кореєю.
Третій ризик – дестабілізація країн так званого Глобального Півдня.
«Енергетична та продовольча кризи поглибили нерівність між державами. Це посилює антизахідні настрої і створює простір для впливу авторитарних режимів, які пропонують альтернативні моделі розвитку без вимог демократизації», – зазначив оглядач.
Четвертий аспект – розширення форм ведення війни, що виходять за межі класичних бойових дій.
«Інформаційні атаки, кібероперації, економічний тиск і маніпуляції енергоресурсами стають звичними інструментами. Конфлікт в Україні показав, що інформаційний компонент відіграє ключову роль у сучасній безпеці», – підкреслив він.
П’ята загроза має економічний характер і пов’язана з глобальними ринками.
«Протистояння двох великих експортерів продовольства спричинило значні коливання цін і порушення логістики. Енергетична криза в Європі та нестабільність у постачанні створюють нові точки напруження, особливо для бідніших країн», – вважає Каспрук.
Шостим фактором експерт називає затяжний характер війни.
«Станом на 2026 рік конфлікт перетворився на позиційне протистояння без очевидної переваги сторін. Така війна на виснаження підвищує ризик радикальних кроків і розширення бойових дій», – зазначив він.
Сьомий ризик стосується трансформації глобального порядку та зміни ролі міжнародних союзів.
При цьому, за словами аналітика, йдеться не про зникнення традиційних альянсів, а про їхню адаптацію до нових умов.
«Зростає вплив Китаю, який просуває власні економічні ініціативи, зокрема BRICS та масштабні інфраструктурні проєкти. Паралельно Індія, Туреччина, Бразилія і країни Перської затоки активніше проводять самостійну політику, балансуючи між центрами сили», – наголосив Каспрук.
Світ входить у фазу розпорошеного конфлікту
На думку експерта, війна Росії проти України вже давно вийшла за межі регіонального протистояння і стала каталізатором системної кризи міжнародних відносин.
«Частина аналітиків вважає, що світ уже перебуває у стані нової гібридної світової війни. Інші наголошують на збереженні механізмів стримування. Проте рівень глобальної нестабільності сьогодні один із найвищих за десятиліття», – підкреслив він.
Оглядач вважає, що нинішня ситуація формується під впливом кількох взаємопов’язаних чинників – блокового протистояння, мілітаризації, економічних потрясінь та ослаблення міжнародних інституцій.
«Найімовірніший сценарій – це не класична світова війна, а тривалий розпорошений глобальний конфлікт. Регіональні кризи взаємодіятимуть і підсилюватимуть одна одну, а війна в Україні вже стала визначальним фактором нової системи безпеки», – підсумував Віталій Каспрук.
