Херсонський міський суд поставив крапку в справі жінки, яка під час окупації міста працювала в незаконній міграційній службі. Вирок – 13 років позбавлення волі та заборона обіймати посади в органах влади і правоохоронних структурах упродовж 12 років.
Рішення ухвалили за матеріалами справи про співпрацю з окупаційною адміністрацією РФ у 2022 році.
Суд встановив, що в червні 2022 року військова окупаційна адміністрація РФ створила фейкове “Головне управління МВС у Херсонській області”, до складу якого входило так зване “управління федеральної міграційної служби”. Саме туди в серпні 2022 року запропонували працевлаштуватися обвинуваченій.
Жінка добровільно погодилась, написала заяву і почала працювати “інспектором відділу з питань громадянства”. За даними суду, вона:
- приймала заяви та оформлювала документи;
- видавала візи іноземним громадянам;
- працювала з матеріалами з питань депортації.
Під час судового розгляду обвинувачена визнала вину частково. Вона пояснювала, що після початку повномасштабного вторгнення залишилася без роботи і з неповнолітньою дитиною на руках.
За її словами, до серпня 2022 року вона торгувала овочами на ринку, а згодом звернулася до центру зайнятості за матеріальною допомогою. Там їй начебто запропонували роботу, від якої вона відмовилась.
Жінка стверджувала, що їй погрожували, і вона не знала, як діяти в тій ситуації. За її словами, у центрі їй порадили краще піти працювати на окупаційну владу. Вона погодилась і влаштувалася до так званої “міграційної служби”, де, як каже, займалася перекладом документів.
Восени, коли окупаційна влада оголосила евакуацію на лівий берег Дніпра, вона вирішила залишитися в Херсоні. Після деокупації, за її словами, співпрацювала з СБУ.
Під час дебатів прокурор заявив, що вважає вину обвинуваченої повністю доведеною і просив призначити покарання в максимальних межах санкції ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Захисник, навпаки, наполягав на виправданні. Він аргументував це тим, що на той час жінці нібито не був доведений до відома зміст статті 111-1 КК України і жоден зі свідків не підтвердив, що її дії були добровільними.
Суд, заслухавши всі сторони і дослідивши докази, ухвалив вирок – 13 років позбавлення волі. Також залишив без змін запобіжний захід – тримання під вартою.
Строк відбування покарання обчислюватимуть із моменту набрання вироком законної сили. Засуджена має 30 днів на подання апеляції.
