Жорстка криза державного управління змусила Банкову кардинально змінити правила гри. Глава держави ініціював безпрецедентні кроки заради порятунку внутрішньої стабільності.
Для цього Володимир Зеленський 26 травня провів індивідуальні конфіденційні переговори з очільниками абсолютно всіх парламентських сил. Важливий діалог. До розмови запросили вісьмох лідерів фракцій та груп, серед яких були Юлія Тимошенко та Петро Порошенко.
Разом із президентом за зачиненими дверима складні питання розбирали Руслан Стефанчук, Давид Арахамія та Кирило Буданов. Цей формат виявився несподіваним для багатьох. Думки депутатів розділилися: одні наполягають на постійних консультаціях, інші обурені зустрічами у розпал пленарного дня.
Резонансні подробиці кулуарних процесів оприлюднило авторитетне видання «Українська правда».
Журналісти констатують повний крах попередньої управлінської вертикалі, що базувалася на монополії «п’яти-шести менеджерів». Наразі ця колишня модель остаточно зруйнована через корупційні скандали та кримінальні справи. Країна увійшла в етап вимушеного та глибокого політичного перезавантаження.
Головний кабінет Банкової спорожнів. Його колишній господар Андрій Єрмак після вручення підозри перемістився до камери Лук’янівського СІЗО. Тепер влада намагається збудувати принципово нову систему взаємодії.
Реанімація політичної єдності під тиском війни
Корупційне піке в оточенні лідера країни безпосередньо загрожує стабільності держави, яка третій рік відбиває повномасштабну агресію. Криза гальмує міжнародні проєкти. Саме тому Зеленський намагається відродити консолідацію зразка 2022 року, щоб утримати керованість процесами.
Президент помітно розхитаний. Ситуація складна. Проте він наполегливо шукає варіанти стабілізації внутрішнього поля бодай до осені, аби вийти на потенційні переговори з позиції сили.
«Після скандалу з Єрмаком президент трохи розхитаний. Сказати, що він прямо випромінює впевненість і оптимізм, не можна. Але він принаймні шукає шляхи, як стабілізувати ситуацію. Хоча б до осені, щоб можна було показати результат на фронті і добитися готовності росіян до якихось реальних переговорів», — повідомляє джерело у Верховній Раді.
Технологічний прорив ЗСУ та падіння російського наступу
Політичні маневри Києва спираються на серйозні успіхи Збройних сил. За чотири місяці роботи очільника Міноборони Михайла Федорова армія впровадила цифровізацію закупівель та автоматизований відбір ударних безпілотників.
Результати на полі бою вражають: чотири місяці поспіль Сили оборони звільняють більше територій, ніж намагається окупувати ворог. Командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді («Мадяр») підтвердив, що щомісячні незворотні втрати загарбників стабільно перевищують 30 тисяч осіб. Динаміка ліквідації ворога лише зростатиме.
Нова наступальна доктрина ЗСУ базується на випалюванні ворожих позицій сотнями дронів перед штурмом піхоти. Цю ефективну тактику особисто оцінив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус під час поїздки на південний фронт. Україна перехопила технологічне лідерство, системно нищачи ППО та логістичні вузли окупантів у Криму, що повністю зірвало «великий весняний наступ» Кремля.
Західні мільярди вимагають компромісів у Раді
Для збереження наступального темпу армії критично необхідна фінансова та військова допомога західних союзників. Отримання європейського макрофіну на 90 мільярдів євро та траншів МВФ опинилося під загрозою через внутрішні чвари. Депутати відмовилися сліпо виконувати будь-які забаганки згори.
Тому Офіс президента перейшов до діалогу. Спочатку, 25 травня, відбулася важка розмова Зеленського з власною фракцією «Слуга народу».
«Президент говорив, що є відчуття, що десь за пів року Росію можна довести до такого стану, що вона буде готова до переговорів. Але на цей час треба всім зібратись, забути образи і просто хоч шість місяців попрацювати разом», — ділиться один із учасників зустрічі.
Нардепи констатують, що з арештом колишнього голови ОП відійшов у минуле його агресивний, зневажливий стиль управління.
Для збору голосів Банкова залучила нових комунікаторів — Давида Арахамію та керівника воєнної розвідки Кирила Буданова. Вони модерували шестигодинний переговорний марафон.
Консультації охопили представників усіх таборів: від Юрія Бойка до Дмитра Разумкова. Візити Юлії Тимошенко та Петра Порошенка стали головною політичною несподіванкою сезону.
«Конструкція доволі ефективна, окремі зустрічі дуже корисні. При Єрмаку одні мутняки були. Ввічливо, зрозуміло поговорили, окреслили завдання, трохи планами поділились. І, головне, нас теж послухали», — розповідає один із керівників парламентських фракцій.
Представники команди Тимошенко теж назвали зустріч продуктивною. Тиску на опозицію не було.
Миттєвого дива не сталося — парламент уже встиг провалити важливі реформи митниці. Однак усунення колишнього фаворита Банкової дозволило запустити принципово нову, здорову модель комунікації.
Внутрішня згуртованість є єдиною зброєю проти сумнівних пропозицій Європи щодо «асоційованого членства» на тлі ослаблення української влади.
«Єдиною відповіддю зараз може быть внутрішнє єднання — показати європейцям, що тут усе працює як годинник. Тобто питання навіть не так особисто в Зеленському, як у тому, щоб країна не втратила свій історичний шанс», — резюмує високопосадовець в уряді.
Дипломатичні маневри довкола завершення війни
Паралельно лідери Євросоюзу активно вивчають можливості для відновлення потенційних дипломатичних контактів із Кремлем.
Очільник РФ уже назвав колишнього німецького канцлера Герхарда Шредера ідеальним посередником для майбутніх переговорів.
Наступного тижня під час саміту на Кіпрі міністри закордонних справ країн ЄС офіційно обговорять пул можливих переговірників.
Проте офіційний Київ займає непохитну позицію. Очільник МЗС Андрій Сибіга категорично відкинув будь-які кулуарні компроміси щодо українських територій. Головною та абсолютно безкомпромісною умовою початку реального діалогу залишається повне збереження суверенітету України. Лише за таких обставин можлива безпека.
