Український досвід порятунку культури під час війни став унікальним для всього світу. Наші фахівці тепер самі можуть навчати іноземних колег.
Справжнім тріумфом для Херсонщини завершилася престижна церемонія Europa Nostra Award / European Heritage Award. Подія відбулася 28 травня на Кіпрі. Міжнародне журі визначило тридцять цьогорічних лауреатів. Україна виборола три вагомі нагороди.
Ініціатива «Збереження мистецтва Поліни Райко та пам’яті про неї» отримала головну відзнаку. Проєкт став найкращим у номінації «Залучення громадян і підвищення обізнаності».
Кураторка ГО «Центр культурного розвитку «ТОТЕМ» Олена Афанасьєва поділилася деталями із Суспільним. Вона порівняла цю премію з європейським «Оскаром» у сфері культурної спадщини. За її словами, українські організації наочно продемонстрували Європі сучасні трагічні реалії нашої культури.
Будинок народної мисткині зараз розташований на тимчасово окупованій території. Повінь після підриву Каховської ГЕС фактично знищила унікальні стінописи. Проте культурна спадщина Олешок лишається невіддільною частиною нашої ідентичності.
Перетворення глибокого болю на високе мистецтво
Творчість малярки є прикладом сильного ментального спротиву важким життєвим травмам. Її дивовижні роботи досі надихають шанувальників по всьому світу. Проєкт показав іноземцям наш травматичний досвід втрат. Він вчить, як зберегти себе та не втратити власне коріння.
Разом з Оленою премію отримувала кураторка Heritage Monitoring Lab Єлизавета Євсєєва. Вона разом із Тетяною Євсєєвою почала досліджувати спадщину художниці у 2021 році. Архітекторки тоді розробили опорний план Олешок. Вони ретельно зафіксували всі пам’ятки громади.
Саме завдяки їхній праці садибу внесли до офіційного списку об’єктів культурної спадщини. Олена Афанасьєва згадує, що закохалася в ці розписи ще на початку 2000-х років. Мистецтво самородока швидко стало справжнім символом усього Херсонського регіону.
Світові експерти були щиро вражені історією захисту цієї унікальної спадщини. Важливим символічним збігом став ще один факт. Безпосередньо в день нагородження розквітнув ексклюзивний ірис «Поліна Райко». Квітку вивели художниця Ганна Кисла та львівська гібридизаторка Ірина Лукава.
Життєвий шлях легендарної майстрині наїву
Поліна Райко народилася 1928 року в Олешках, де прожила до самої смерті. Вона пішла з життя у січні 2004 року у віці 75 років. Малювати жінка почала у досить поважному віці.
Поштовхом до творчості стала серія сімейних трагедій. Жінка втратила чоловіка й доньку, а син потрапив до колонії та згодом помер. Одинока майстриня перетворила свій душевний біль на красу.
Вона повністю вкрила розписами стіни власної хати. Цей диво-дім визнано одним із найяскравіших зразків українського ар брюту. Жінка малювала дивовижних фантастичних звірів, воєнні спогади, релігійні сюжети, власні сни та портрети родини.
