У Херсонському обласному краєзнавчому музеї виставили картини та інсталяції, створені з уламків російської зброї. Музейники перетворили знаряддя руйнування на мистецтво — і цим дають надію місту, яке щодня живе під обстрілами.
Від картини, викладеної з осколків снарядів, до інсталяції з міських уламків — у музеї народилася експозиція, яка розповідає про війну мовою мистецтва. Усі роботи тут — з матеріалів, знайдених просто на подвір’ї музею після ворожих атак. Саме таке завдання поставила перед командою директорка закладу Ольга Серафимівна Гончарова. Назву виставки обрали символічну — “Коли війна втрачає силу”.
“Ця назва дає нам надію, що все-таки війна скінчиться. Матеріалом стали уламки від різного виду озброєння, які ми знаходимо біля музею”, — ділиться т. в. о. головної зберігачки Алевтина Мелентьєва.
Перша експозиція, яка зустрічає відвідувачів, — “Дерево життя”. Воно викладене з осколків російських снарядів, немов символ стійкості й оновлення. Далі — картини-соняхи, у яких поєднали справжні квіти та метал, знайдений після обстрілів. Ці роботи з’явилися завдяки майстер-класу, який музей організував до Дня захисників України. Частину творів створив місцевий художник Ігор Баликов: квіти, що проростають із гільз, як алегорія незламності життя.
Виставка постійно поповнюється. З’являються не лише нові роботи працівників музею, а й шкільні малюнки й аплікації. Учні з Херсона долучаються до процесу й відчувають свою причетність — адже їхні витвори теж стають частиною експозиції. Водночас кількість відвідувачів у залі мінімальна, адже місто під загрозою. Тому музей поширює фото робіт у соцмережах — це допомагає знаходити підтримку та надихає інших.
“Діти надихаються, коли бачать свої роботи у музеї. Хоча відвідувачів небагато, але ми намагаємось показати виставку всім, хто хоче нас підтримати”, — додає Алевтина Мелентьєва.
На одній зі стін — музейний прапор, прошитий металевими осколками. Поруч — інсталяція з назвою міста, складеною із залишків снарядів. Тут навіть верстовий стовп — він теж з уламків, немов маркує шлях крізь небезпеку.
Експозиції не лише про мистецтво, а й про реальність щоденного життя у Херсоні. Іноді роботи перетворюються на інструкції виживання — як-от інсталяція, що нагадує: дорогою до музею треба уважно дивитися під ноги, бо там можуть бути міни-пелюстки. Осколки збирають уже не поодинці, а відрами. Так музей фіксує реальність міста у війну, нагадуючи — за кожним експонатом стоїть історія про виживання і надію.
“Ми показуємо, в яких умовах працюємо: раніше знаходили окремі уламки, зараз же у деяких місцях їх можна збирати відрами. Ідея виставки — розповісти відвідувачам, у яких реаліях живе місто”, — пояснює Алевтина Мелентьєва.
Херсонська виставка з уламків — це голос міста, яке не дозволяє війні забрати майбутнє. Мистецтво тут виростає навіть на руїнах — щоб знову дати надію на життя.
