Окупаційний апарат загарбників на Херсонщині очолив 37-річний кримчанин Сергій Георгієв, який добровільно погодився стати псевдоомбудсменом. За таку антиукраїнську діяльність чоловіку заочно оголосили про підозру в колабораціонізмі. Про це повідомила Херсонська обласна прокуратура у Facebook 1 червня.
Офіційну підозру правоохоронці оприлюднили 30 травня на сайті Офісу генпрокурора.
Цей фігурант уже перебуває під санкціями РНБО. Слідство чітко встановило, що не пізніше березня 2024 року зловмисник отримав крісло «уповноваженого з прав людини в Херсонській області”.
“На цій посаді він здійснював організаційно-розпорядчі функції, забезпевував роботу псевдоустанови, взаємодіяв з окупаційними органами влади та брав участь у формуванні механізмів функціонування окупаційної адміністрації на тимчасово захопленій території”, — йдеться в дописі.
Новоспечений «посадовець» активно допомагав ворогу легітимізувати незаконні структури. Він постійно відвідував публічні масові заходи та наради загарбників, а також регулярно давав інтерв’ю підконтрольним Кремлю медіа. Георгієв відкрито закликав запроваджувати російські закони на півдні України та просував повну інтеграцію окупованого регіону до РФ.
Такі дії підозрюваного сприяли поширенню впливу агресора та зміцненню окупаційного режиму серед місцевого населення.
Матеріали справи готують слідчі УСБ України в Херсонській області. Тепер кримському зраднику загрожує до 10 років за ґратами.
Суть процедури заочного розслідування та правові підстави
Оскільки фігурант наразі фізично відсутній на підконтрольній території, правоохоронці застосовують спеціальне кримінальне провадження (in absentia). Ця законна процедура дозволяє проводити розслідування та притягати до відповідальності втікачів, воєнних злочинців і колаборантів. Так держава запобігає уникненню покарання, створюючи підґрунтя для міжнародного розшуку і конфіскації майна осіб, які переховуються від суду.
Спеціальне досудове розслідування застосовують переважно щодо тяжких і особливо тяжких злочинів, коли обвинувачений перебуває в РФ, за кордоном чи в окупації та ігнорує виклики.
Послідовність дій:
- Оголошення підозрюваного у національний чи міжнародний розшук.
- Отримання дозволу від слідчого судді за клопотанням прокурора.
- Проведення експертиз і збір доказів за обов’язкової участі адвоката.
- Офіційна передача обвинувального акта на розгляд суду.
Потреба в інституті in absentia виникла через російську агресію у 2014 році, коли багато чиновників-втікачів опинилися на непідконтрольних територіях або в державі-агресорі. Без цього механізму довести подібні кримінальні справи до справедливого вироку суду було б просто неможливо.
Законодавча база:
- Глава 24-1 Кримінального процесуального кодексу України (статті 297-1, 297-5), яка регламентує розслідування.
- Статті 323 та 331 КПК України, що визначають особливості судового розгляду.
- Спеціальні Закони України 2014–2015 років про внесення відповідних змін до кодексу.
