Людина без мантії, але з впливом на “суддів”. Саме так, за даними слідства, діяв 42-річний житель Херсонщини, який допомагав формувати незаконні судові органи на окупованій території. Тепер йому заочно оголошено підозру у колабораціонізмі.
Ідеться не просто про формальну участь. За інформацією правоохоронців, чоловік фактично долучився до відбору кандидатів на посади так званих “суддів”, які згодом працювали за російським законодавством і ухвалювали рішення в інтересах держави-агресора.
Про підозру повідомили 28 квітня. Дані оприлюднила обласна прокуратура. Розслідування веде Служба безпеки України в Херсонській області.
Слідчі встановили: у липні 2024 року підозрюваний добровільно приєднався до структури, яку окупаційна влада назвала “псевдокваліфікаційною колегією суддів”. Там він отримав роль “представника громадськості”, однак фактично брав участь у створенні незаконної судової вертикалі.
Його дії кваліфікували за частиною 7 статті 111-1 Кримінального кодексу України. Йдеться про колабораційну діяльність, за яку передбачене суворе покарання – до 15 років позбавлення волі, а також можливе обмеження права обіймати певні посади та конфіскація майна.
Справу розслідують без фізичної присутності підозрюваного. Така процедура застосовується, коли особа переховується або перебуває на тимчасово окупованій території.
Як працює заочне розслідування в Україні
Спеціальне кримінальне провадження, відоме як in absentia, дозволяє правоохоронцям доводити справи до суду навіть без участі обвинуваченого. Це особливо актуально у справах, пов’язаних із війною та окупацією.
Процедура застосовується, якщо підозрюваний переховується, перебуває за кордоном, у Росії або на окупованій території і не з’являється до суду. У таких випадках його можуть оголосити в розшук і продовжити розслідування без нього.
Основні етапи виглядають так:
- Підозрюваного оголошують у національний або міжнародний розшук.
- Суд надає дозвіл на проведення спеціального розслідування.
- Слідчі збирають докази та проводять необхідні експертизи, участь у процесі забезпечує адвокат.
- Після цього обвинувальний акт передають до суду.
Такий механізм дозволяє не лише уникнути затягування справ, а й створює підстави для міжнародного розшуку та можливого арешту майна підозрюваного.
У прокуратурі пояснюють: необхідність цієї процедури виникла після початку російської агресії у 2014 році. Тоді значна кількість підозрюваних виїхала за межі України або залишилася на окупованих територіях, що ускладнило традиційний судовий процес.
Нормативну базу для таких розслідувань закріплено в Кримінальному процесуальному кодексі України та змінах до законодавства, ухвалених у 2014–2015 роках.
Це не перший випадок подібних підозр. Раніше правоохоронці повідомляли про заочне притягнення до відповідальності представників російських політичних структур, а також публічних осіб, які підтримували війну та працювали на окупаційну адміністрацію в регіоні.
