Українські журналісти-розслідувачі виявили ймовірні схеми ухилення від сплати податків у діяльності компаній, підконтрольних відомому авіабізнесмену Роману Мілешку. За їхніми підрахунками, за останні три роки державний бюджет міг недоотримати близько 400 мільйонів гривень через неофіційні виплати працівникам та інші маніпуляції з фінансовою звітністю.
Мова йде про ТОВ “НЗОПЕРЕЙШІНС” і ПрАТ “Авіакомпанія Константа”, які за останній період демонстрували рекордне зростання доходів при підозріло низьких витратах на зарплати. За офіційною звітністю за 2024 рік, “Авіакомпанія Константа” витратила на оплату праці 32,9 млн грн, а ТОВ “НЗОПЕРЕЙШІНС” — 33,5 млн грн. При цьому середньомісячна зарплата працівників у цих фірмах складала лише 14–22 тис. грн, що виглядає аномально для авіаційної сфери, де висока кваліфікація та відповідальність є обов’язковими.
На тлі цього доходи компаній різко зросли: у “НЗОПЕРЕЙШІНС” — на 4138% за рік, у “Авіакомпанії Константа” — на 14%. Для порівняння, у провідних гравців ринку, таких як “Скайап” чи “Українські вертольоти”, на зарплати витрачають понад мільярд гривень, а середні зарплати фахівців складають 98–172 тис. грн щомісяця, що у декілька разів вище, ніж у структурах Мілешка.
Журналісти зазначають, що це може свідчити про використання схем виплати зарплат “у конвертах” та уникнення сплати податків — податку на доходи фізичних осіб, ЄСВ і військового збору. За підрахунками, у період повномасштабної війни, коли бюджет особливо потребує надходжень, компанії з орбіти Мілешка могли недоплатити близько 400 мільйонів гривень.
У червні 2024 року Бюро економічної безпеки відкрило досудове розслідування щодо ТОВ “НЗОПЕРЕЙШІНС” за підозрою в ухиленні від сплати податків. Однак, як стверджують журналісти, подальший перебіг слідства був призупинений. Серед можливих причин називають втручання народного депутата Ігоря Копитіна, який, за даними розслідувань, міг лобіювати інтереси компаній Мілешка у держорганах, зокрема у Державній авіаційній службі України.
Окрім податкових питань, компанії Мілешка вже неодноразово потрапляли у фокус через затримки виконання оборонних контрактів, зменшення обсягів робіт та встановлення потенційно небезпечного обладнання на військові гелікоптери. Додатково, у розслідуваннях згадуються підрядники, які мали зв’язки з РФ або раніше співпрацювали з російськими структурами.
