14 – 15 грудня у Берліні тривали переговори президента України Володимира Зеленського з американською делегацією на чолі зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом та зятем Дональда Трампа Джаредом Кушнером. На столі – гарантії безпеки, територіальні питання та відбудова після війни.
Західні медіа називають зустріч продуктивною, однак деталі домовленостей публічно не розкривають. Водночас Зеленський раніше визнавав: Україна може піти на певні компроміси заради припинення вогню, але не відступить від визначених «червоних ліній».
Які умови озвучили американські представники
За даними AFP, під час переговорів у Берліні представники США вимагали від України поступитися неокупованими територіями у Донецькій і Луганській областях як умовою для мирних переговорів з РФ. Джерела агентства вважають, що це виглядає як ознака того, що США стали на бік РФ.
Раніше, за повідомленнями, Вашингтон пропонував Києву створити «вільну економічну зону» на контрольованих Україною частинах Донецької області – на територіях, які Росія вимагає віддати.
Президент України Володимир Зеленський 11 грудня описував один із варіантів пропозиції так: українські війська мають бути виведені з Донецької області, а «компроміс» нібито полягав би в тому, що російські війська не зайдуть на цю частину Донеччини.
«Вони (США – Ред.) не знають, хто керуватиме цією територією. Українські війська начебто виходять, російські не заходять. Але хто відповідає за цю зону – питання відкрите», – пояснив Зеленський і додав, що росіяни називають таку зону «демілітаризованою».
Глава держави наголошував: сама ідея виглядає сумнівною, якщо російські війська залишаються на своїх позиціях і нічим не стримуються.
Паралельно Кремль, за текстом матеріалу, вимагає юридично закріпити відмову України від вступу до НАТО. Речник Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявляв, що це питання є «наріжним каменем переговорів».
«Питання юридично зобов’язувального документа про невступ Києва до НАТО – наріжний камінь переговорів», – цитують його пропагандистські медіа.
Донбас як межа: що Київ не погодився обговорювати
Під час берлінських зустрічей Зеленський, як пишуть Bild і Politico, відмовився обговорювати односторонній відхід української армії з Донецької області.
У цих публікаціях йдеться: Україна готова говорити про тимчасове «заморожування» фронту та фактичну втрату контролю над окупованими територіями, але категорично заперечує вимогу вивести ЗСУ з контрольованої частини Донеччини.
Зокрема, Україна відкинула пропозицію США щодо відведення військ із близько 5600 кв. км Донецької області для створення «демілітаризованої економічної зони», назвавши це «рівнозначним капітуляції».
«Ми цього не приймемо. Це буде рівносильно капітуляції української армії», – сказав у розмові з Bild один з високопосадовців.
Зеленський також підкреслював: якщо відведення військ і розглядати, воно має бути взаємним.
«Якщо українські війська відступають, скажімо, на п’ять-десять кілометрів, чому російські війська не повинні також відступити на таку саму відстань углиб окупованих територій?» – наголосив глава держави.
Окремо Politico зазначало, що європейські лідери виступають проти обговорення територіальних питань доти, доки Україна не отримає гарантій безпеки.
Компроміс щодо НАТО і формула гарантій
Як повідомляє The New York Times, Київ готовий іти на компроміси заради припинення вогню. 14 грудня Зеленський заявляв: Україна може тимчасово відкласти прагнення вступу до НАТО, якщо отримає сильні й надійні безпекові гарантії від США, які унеможливлять нове вторгнення Росії після укладення мирної угоди.
Президент нагадав, що вступ до НАТО спочатку був для України основною реальною гарантією безпеки, однак цей шлях не отримав повної підтримки партнерів зі США та Європи. Тому, за його поясненням, компромісом можуть бути двосторонні гарантії безпеки – зокрема від США за аналогією зі статтею 5, а також гарантії від європейських партнерів та інших країн, як-от Канада і Японія. Мета – запобігти новій російській агресії в майбутньому.
Того ж дня Зеленський повідомляв і про готовність України розглядати припинення вогню вздовж чинної лінії фронту.
«Справедливий і життєздатний варіант – це „ми залишаємося там, де стоїмо“», – заявив президент.
Коли може з’явитися угода про припинення вогню
Секретар РНБО Рустем Умєров заявив, що угоди, яка наблизить Україну до миру, зрештою може бути досягнуто. За його словами, останні два дні українсько-американські переговори були конструктивними та продуктивними, і на них досягли «реального прогресу».
«Сподіваємося, що зрештою ми досягнемо угоди, яка наблизить нас до миру», – зазначив він.
Водночас Bild писав: після переговорів у Берліні з’явилася можливість укласти мирну угоду вже до Різдва. За даними таблоїда, сценарій миру до грудневих свят обговорювали Стів Віткофф і Джаред Кушнер, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та президент України Володимир Зеленський.
Bild виокремив три ознаки можливого прориву:
- візит спецпредставників президента США Дональда Трампа як сигнал, що компроміс може бути близьким – з огляду на їхню попередню участь у переговорах щодо Гази
- позиція Вашингтона: за словами джерел, тиск на Київ посилюється, спонукаючи Зеленського до «хворобливих компромісів», натомість пропонуються гарантії безпеки та допомога у відновленні; також зазначалося, що президент став обережнішим у висловлюваннях і припустив, що питання територій може вирішуватися через вибори чи референдум
- інформаційна тиша навколо перемовин у Берліні: у Європі вважають, що Трамп може цілеспрямовано прагнути оголосити про «мир до Різдва»
Попередження з Європи: чому компроміси можуть обернутися пасткою
Під час зустрічі голів МЗС у Брюсселі очільниця європейської дипломатії Кая Каллас заявила: Україна ближча до миру, ніж будь-коли, але небезпека ризикованих поступок залишається високою. Вона виступила проти угоди, яка передбачала б територіальні поступки.
«Донбас – це не кінцева мета Путіна. Якщо вони отримають Донбас, то фортеця впаде, і тоді вони точно продовжать захоплювати всю Україну. Якщо Україна піде (з Донбасу – Ред.), то інші регіони також опиняться в небезпеці. Ми знаємо це з історії і ми повинні засвоювати її уроки… Для сталого миру не повинно бути жодного умиротворення агресора», – наголосила вона.
Каллас також назвала тиждень «дуже важливим» для вирішення питання фінансування України та зазначила, що на столі є «кілька варіантів».
«Найнадійнішим варіантом є репараційна позика, і саме над цим ми працюємо. Ми ще не досягли мети, це стає дедалі складніше, але ми працюємо. У нас ще є кілька днів», – зазначила Каллас.
Публічних деталей щодо підсумкових рішень берлінських переговорів наразі немає. Однак із заяв і витоків видно головну лінію напруги: Київ демонструє готовність до компромісів у форматі безпекових гарантій і лінії припинення вогню, але відкидає сценарії, які означали б вихід із контрольованих територій Донеччини.
