Суспільство боїться чиновницького свавілля. Попри тотальне занепокоєння загрозами в мережі, майже 60% громадян бачать серйозні ризики у державному регулюванні віртуального простору через можливі зловживання.
Загалом ідею жорсткої протидії нелегальним публікаціям схвалюють 72,3% опитаних, де тверде «так» сказали 36,8%, а варіант «скоріше так» обрали 35,5%. Ці відомості отримані під час масштабного соціологічного опитування громадської думки. Його виконала відома компанія «Active Group» за допомогою спеціалізованої онлайн-панелі «SunFlower Sociology» в період з 15 по 20 травня 2026 року.
Кіберзлочинність стала буденністю для більшості. Протягом минулого року з фішингом та різними видами шахрайства особисто стикалися 64,8% користувачів. Про масове поширення дезінформації заявили 59,1% респондентів, тоді як мову ворожнечі фіксували 49,9%. Зливом персональних даних без дозволу обурені 20,9%, заклики до насильства бачили 20,3%, прояви радикалізму – 14,4%, а терористичні матеріали – 11,8%. Лише 14,9% опитаних уникнули зустрічі з таким контентом.
Цифрові загрози визнано загальнонаціональним викликом. Реальною проблемою незаконні публікації вважають 73,5% респондентів, з яких 38,7% називають ситуацію дуже серйозною, а 34,8% – скоріше серйозною. Опонентів у них небагато. Тільки 10,7% вважають загрозу скоріше несерйозною, 7,0% назвали її абсолютно неважливою, а ще 8,8% не визначилися.
Рівень особистої захищеності українці оцінюють критично. Спокій за свою безпеку відчувають лише 11,9% (варіант «так») та 22,6% («скоріше так»). Проте більшість налаштована песимістично. На позицію «скоріше ні» вказали 37,8% опитаних, а повністю беззахисними почуваються 18,8%. Частка тих, хто вагався, становила 8,9%.
Головними відповідальними за порядок у мережі люди вважають силовиків і авторів. Правоохоронні органи вказали 43,7% опитаних, а творців нелегального контенту – 42,7%. Показники онлайн-майданчиків зафіксувалися на рівні 40,7%, власників сайтів – 39,7%. Соцмережі винними вважають 32,2%, державу – 28,7%, провайдерів – 21,4%. Самого користувача згадали 15,5%, а ідею колективної відповідальності підтримали 14,7%.
У питанні довіри щодо очищення веб-ресурсів беззаперечно домінують вітчизняні спецслужби. СБУ готові делегувати ці повноваження 44,3% опитаних. Нацкомісії з держрегулювання електронних комунікацій вірять 23,6%, Нацполіції – 21,7%. Міжнародні правозахисні структури обрали 19,4%, онлайн-платформи – 17,0%, світові суди – 14,7%, Нацраду з питань телебачення – 11,9%. Українським громадським організаціям довіряють лише 9,2%, а національній судовій системі – мізерні 5,2%.
Ідеологічні ваги між базовими правами та безпекою розділили суспільство навпіл. Прибічники свободи сукупно становлять 48,6%, де за максимальну незалежність виступили 18,7%, а за помірну – 29,9%. Посилення безпеки обрали загалом 38,6% українців, з яких за жорсткі обмеження висловилися 11,9%, а за часткові – 26,7%. Кількість тих, хто не визначився, сягнула 12,8%.
Впровадження правил за стандартами Євросоюзу суттєво знижує суспільну напругу. За європейську модель висловилися 67,2% громадян, з яких категорично «за» відповіли 29,6%, а «швидше так» – 37,6%. Відверто проти виступають 16,6% опитаних, де тверде «ні» сказали 8,6%, а варіант «швидше ні» обрали 8,0%. Не змогли відповісти 16,1%.
Основним ризиком регулювання люди вважають удар по свободі слова. Цю загрозу спрогнозували 36,4% опитаних. Водночас громадяни сподіваються на послаблення шахрайства (27,8%), зменшення впливу російської пропаганди (25,8%) та ліквідацію онлайн-маніпуляцій (22,6%). Побоювання щодо втручання в особисте життя мають 17,2%, падіння якості матеріалів пророкують 16,6%, зниження довіри до мережі очікують 14,3%, а погіршення загальної безпеки – 11,9%.
Дане дослідження проводилося за репрезентативною вибіркою. До нього залучили 2003 респонденти віком від 18 років, які самостійно заповнювали анкети. Теоретична похибка цієї наукової праці не перевищує 2,2%.
