1 червня президент України Володимир Зеленський затвердив склад делегації для участі у другому раунді перемовин із російською стороною в Стамбулі. Очолив делегацію міністр оборони Рустем Умєров. Ще за кілька годин до цього до кінця не було зрозуміло, чи відбудеться поїздка, адже росіяни так і не надали меморандум із власними вимогами, хоча раніше міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров публічно анонсував цю ініціативу, а адміністрація Дональда Трампа промовчки підтримала.
Водночас саме в неділю, 1 червня, відбулася резонансна спецоперація СБУ «Павутина» — на чотирьох ключових російських аеродромах було уражено 34% стратегічних носіїв крилатих ракет. За даними СБУ, знищено 41 літак різних типів (Ту-95, Ту-22 М3, А-50 та інші), завдано збитків щонайменше на 7 млрд доларів США. Цей удар суттєво вплинув на атмосферу переговорів, адже тепер Україна має на руках потужний аргумент для спілкування з агресором.
Окрім обговорення питань припинення вогню, російська пропаганда намагалася змістити фокус на інші теми — зокрема, звинувачуючи Україну у підривах мостів у Брянській і Курській областях. Сім загиблих, десятки поранених — ці факти вже обговорювали навіть місцеві губернатори, однак російські федеральні канали в результаті уникають прямої мови про підриви, обмежуючись фразами на кшталт «триває слідство».
Під час телефонної розмови із Лавровим увечері того ж дня держсекретар США Марко Рубіо висловив співчуття щодо жертв у російських регіонах, але акцентував увагу на необхідності продовження переговорів задля стабільного миру — про це повідомив Держдепартамент США. Жодних згадок про ураження російської авіації у розмові не прозвучало офіційно.
Видання Axios із посиланням на власні джерела спочатку стверджувало, що Україна попередила адміністрацію Трампа про спецоперацію, але невдовзі і CBS News, і сам Axios цю інформацію спростували. Незважаючи на це, Росія офіційно не відкликала свою делегацію з перемовин. Кремль відправив до Стамбула групу на чолі з помічником Путіна Володимиром Мединським.
Тим часом ані Дональд Трамп, ані Білий дім не дали жодного публічного коментаря щодо спецоперації СБУ та її можливого впливу на подальший хід переговорів. Трамп і раніше заявляв, що Україна не має суттєвих «козирів» у спілкуванні з Росією, але перебіг подій доводить протилежне — масштабна атака по стратегічних літаках РФ стала аргументом, який змушує рахуватися з Україною.
Експерти зазначають: «Павутина» — це не лише болючий удар по ворогу на глибокому тилу, а й демонстрація можливостей України діяти нестандартно та ефективно. Авіабаза «Біла» в Іркутській області, наприклад, розташована за понад 4 тис. км від кордону України — і це був один із об’єктів удару. Крім того, російські системи ППО, РЕБ та спеціальні групи не змогли захистити авіацію від новітніх FPV-дронів, які, за словами експертів, вилітали навіть із фур, замаскованих під цивільний транспорт.
Що стосується суті перемовин, відомо, що українська сторона наполягатиме на повному припиненні вогню щонайменше на 30 днів, поверненні всіх полонених і викрадених дітей, а також підготовці до зустрічі Зеленського та Путіна. Вже була озвучена можливість чотиристороннього саміту за участі США, Туреччини, України та Росії. Проте, як показує досвід, російська делегація, замість чітких пропозицій, озвучує ультиматуми та погрози — і цього разу ситуація навряд чи зміниться докорінно.
Водночас, у відповідь на військові втрати РФ, частина російських воєнкорів почала називати ці події «російським Перл-Харбором» і закликати до помсти. У той же час у Москві продовжують вимагати: відмову України від членства в НАТО, статус нейтралітету, виведення українських військ із Донбасу, Херсонщини, Запоріжжя і припинення постачань західної зброї. Окремо Путін наполягає на письмових гарантіях щодо розширення НАТО та скасуванні санкцій, у тому числі щодо заморожених $300 млрд активів Центробанку РФ.
Адміністрація Трампа відкрито заявляє, що питання вступу України до НАТО не стоїть на порядку денному, а щодо решти — готова до діалогу. Якщо ж, на думку Вашингтона, переговори не дадуть результату, Трамп «перекладе відповідальність» за подальший перебіг війни на Європу. Тож, чи вдасться Україні перетворити свої нові військові успіхи на політичні, стане зрозуміло вже найближчим часом.
