Жителя Антонівки на Херсонщині, який під час окупації очолив захоплений росіянами науковий інститут рису, судитимуть за пособництво державі – агресору. У разі доведення вини йому загрожує до 12 років позбавлення волі.
Про це повідомили у Telegram Херсонської обласної прокуратури.
За інформацією слідства, у грудні 2022 року чоловік погодився співпрацювати з російською владою та зайняв посаду так званого директора державної установи – “Науково – дослідного інституту риса Херсонської області”, яку окупанти взяли під контроль.
Після цього він організував перереєстрацію установи в російських структурах. Зокрема, підготував і оформив установчі документи відповідно до законодавства РФ.
Слідчі також встановили, що під його керівництвом було відновлено діяльність захопленого інституту. Він займався формуванням штату працівників та налагодив виплату заробітної плати співробітникам у російських рублях.
Крім того, за даними правоохоронців, підозрюваний забезпечив виготовлення печаток і штампів псевдоустанови, інтегрував її діяльність до електронних систем держави – агресора, а також організував охорону території підприємства військовими РФ.
Наразі обвинувачений переховується від правосуддя та перебуває у розшуку. У зв’язку з цим судовий розгляд відбуватиметься заочно. Досудове розслідування у справі проводили слідчі ГУНП у Херсонській області.
Процедура заочного судового розгляду
У прокуратурі пояснили, що заочне правосуддя, або процедура in absentia, застосовується у випадках, коли підозрюваний ухиляється від слідства чи суду. Тоді розгляд справи проводиться без його фізичної присутності.
Водночас навіть за такого формату судочинства зберігаються основні процесуальні гарантії для обвинуваченого:
- обов’язкова участь адвоката;
- можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження;
- право подати апеляційну або касаційну скаргу;
- можливість вимагати перегляду справи після затримання або добровільної появи;
- обов’язок суду підтвердити, що особу належним чином повідомили про розгляд справи.
Такі правила діють для того, щоб судовий процес відповідав стандартам Європейської конвенції з прав людини.
У прокуратурі наголошують, що заочні вироки мають ту саму юридичну силу, що й рішення суду за присутності підсудного. Вони можуть бути підставою для конфіскації майна та враховуються у міжнародному розшуку. Водночас у разі затримання або добровільної явки засуджений має право ініціювати перегляд справи або вимагати нового судового розгляду.
