Жителька Берислава постане перед судом за обвинуваченням у колабораційній діяльності. За даними слідства, вона долучилася до структури, створеної окупаційною владою, та брала участь у поширенні матеріалів на підтримку Росії.
Слідство встановило, що у серпні 2022 року жінка приєдналася до організації під назвою “Спілка матерів Херсонської області”, яка діяла під контролем окупантів. Разом з іншими учасниками вона відвідувала публічні заходи та отримувала за це винагороду в російських рублях.
Упродовж літа та осені того ж року обвинувачена перебувала у Херсоні, де розповсюджувала друковані агітаційні матеріали. У цих матеріалах містилися заклики підтримувати окупаційну адміністрацію, виправдовувалася агресія проти України та пропонувалося змінювати громадянство на російське.
За інкримінованими статтями жінці загрожує до 12 років позбавлення волі. Розслідування проводили слідчі відділення поліції № 1 Херсонської області.
Заочний розгляд справи в українських судах
У прокуратурі пояснили, що суд може розглядати справу без присутності обвинуваченого, якщо той переховується. Такий формат називають заочним правосуддям або in absentia.
- участь адвоката є обов’язковою;
- обвинувачений має доступ до матеріалів справи;
- залишається право на оскарження вироку;
- можливий перегляд справи у разі затримання або добровільної явки;
- суд повинен довести, що особу належно повідомили про розгляд.
Ці норми діють для дотримання стандартів Європейської конвенції з прав людини та гарантують базові процесуальні права навіть за відсутності обвинуваченого.
Водночас вироки, ухвалені заочно, мають таку ж юридичну силу, як і звичайні. Вони можуть бути виконані, стати підставою для конфіскації майна та враховуються під час міжнародного розшуку. Якщо ж особу згодом затримають або вона сама з’явиться до суду, вона має право ініціювати новий розгляд справи.
