Після підриву Каховської ГЕС дно колишнього водосховища за рік перетворилось на щільно зарослу територію з ознаками формування справжнього лісу. Науковці зафіксували активне зростання верб, поява деревного ярусу, чагарників і рідкісних рослин, зокрема червонокнижної осоки житньої.
Завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету Іван Мойсієнко разом з колегами впродовж 2024 року провів чотири польові виїзди до зони, що раніше була затопленою. Три з них відбулися на території Національного природного парку “Кам’янська Січ”, один — поблизу Запоріжжя.
За словами дослідника, середня висота верб на моніторингових ділянках за рік зросла удвічі. Якщо восени 2023 року вони сягали трохи більше трьох метрів, то у жовтні 2024-го найвищі екземпляри досягли 5,5 метра. Паралельно ускладнюється структура рослинного покриву — з’являються виражені яруси дерев, чагарників, трав, мохів і лишайників.
Науковці заклали 12 моніторингових ділянок: вісім біля Запоріжжя та чотири в межах “Кам’янської Січі”. На кожній з них зафіксовано близько 100 видів рослин — у десять разів більше, ніж раніше. Зокрема, активне поширення демонструє тамарикс галузистий, а серед нових видів — осока житня, занесена до Червоної книги.
Іван Мойсієнко зазначає, що на відміну від первинних прогнозів, дно Каховського моря не перетворилось на пустку чи зону бур’янів, а навпаки — стало основою для формування екосистеми лісового типу. За його оцінкою, швидке озеленення стало можливим через те, що підрив греблі стався саме в період дозрівання насіння верби, яка масово засіяла колишнє водосховище.
Попри успіхи польових досліджень, науковці працюють у складних умовах. Територія “Кам’янської Січі” регулярно зазнає обстрілів з боку російської армії. Через це експедиції доводиться проводити у стислий термін — у невеликих групах, з мінімальними зупинками й пересуванням польовими дорогами.
Результати спостережень дають підстави говорити про унікальний феномен — на місці масштабної техногенної катастрофи з високою швидкістю формується нова природна система з високим біорізноманіттям.
