У столиці Франції європейські лідери разом із представниками США та України зробили крок до нової архітектури безпеки для Києва. Йдеться про систему гарантій, що має запрацювати після можливого припинення вогню і не допустити повернення війни.
Під час зустрічі в Єлисейському палаці союзники продемонстрували спільну позицію: майбутня мирна угода не повинна означати ослаблення України чи створювати для неї нові ризики. Президент Франції Емманюель Макрон наголосив, що запропонований план покликаний убезпечити країну від повторної агресії і водночас зафіксувати довгострокову підтримку її оборонних спроможностей.
Американська делегація заявила, що технічні протоколи безпеки фактично узгоджені. Посланець США Стів Віткофф підкреслив, що Вашингтон розглядає запропонований підхід як інвестицію у тривалий мир і відзначив роль українського керівництва у переговорах.
Основні елементи домовленостей
Країни так званої коаліції охочих сформували багаторівневий план підтримки. Він поєднує політичні та військові заходи і передбачає їхню поетапну реалізацію після встановлення режиму тиші.
- моніторинг дотримання припинення вогню із провідною роллю США
- продовження довгострокової підтримки українських Сил оборони
- можливе розміщення багатонаціональних сил під європейським керівництвом у разі мирної угоди
- зобов’язання допомагати Україні у випадку нової російської агресії
Макрон підкреслив, що йдеться не про декларативні заяви, а про юридично зобов’язувальні гарантії. За його словами, потенційні багатонаціональні сили діятимуть на суші, у повітрі та на морі, розміщуючись переважно в західних регіонах країни, подалі від лінії фронту.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що Лондон і Париж готові у разі потреби створити захищені об’єкти для зберігання озброєння і техніки. Для цього вже підписано окрему декларацію з Україною.
Роль США та позиції європейських столиць
Хоча Вашингтон активно долучався до переговорів, фінальний документ підписали європейські союзники. Раніше з проєкту вилучили формулювання про прямі зобов’язання США у разі атаки на міжнародні сили.
Президент Володимир Зеленський водночас наголосив, що для стійкості системи безпеки необхідні рішення Конгресу США, і Україна розраховує на їх ухвалення.
Не всі держави готові до участі сухопутними контингентами. Греція відмовилась від такого формату, але залишилася відкрита до інших видів співпраці, зокрема у морському спостереженні. Італія заявила, що робитиме ставку на дипломатичні інструменти й координацію із партнерами, тоді як Польща планує зосередитись на логістичному забезпеченні та організації підтримки.
“Участь країн буде добровільною і відбуватиметься з урахуванням національних процедур, а головною опорою всієї системи залишатиметься українська армія”, — наголосила італійська сторона.
Європейські лідери домовилися: остаточні рішення щодо військової присутності ухвалюватимуть парламенти лише після фіксації припинення вогню. Мета союзників одна — створити такі умови, за яких війна не повториться.
У Парижі пролунало також політичне попередження: запропонована система має стати стримувальним фактором, а не приводом для нових ескалацій. Саме тому план орієнтований на довгострокову співпрацю і поєднання військових, дипломатичних та інституційних інструментів.
