У Києві триває збір підписів за присвоєння звання “Герой України” медику Сергію Смоляку, який загинув під час повторного російського удару 9 січня 2026 року. Ініціатор петиції – його син Олексій.
Документ з’явився на сайті президента 13 січня. У ньому йдеться про посмертне нагородження Сергія Смоляка орденом “Золота Зірка” – за самопожертву під час виконання службових обов’язків.
Сергій Смоляк народився 9 вересня 1969 року в смт Любимівка на Херсонщині. Його професійний шлях у медицині розпочався у 1988 році на станції швидкої допомоги в Каховці, де він працював черговим фельдшером. З 2000 року обіймав посаду старшого фельдшера.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Смоляк залишився на роботі й продовжив керувати підрозділом у Каховці. Він надавав екстрену допомогу людям в умовах окупації, попри постійну небезпеку.
У листопаді 2022 року, через пряму загрозу життю та тиск з боку окупаційної влади, чоловік був змушений виїхати на підконтрольну Україні територію. У Києві він влаштувався черговим фельдшером бригади екстреної медичної допомоги підстанції № 17.
У тексті петиції наголошується:
“Смоляк Сергій Миколайович щоденно рятував людські життя, працюючи в умовах підвищеної небезпеки. Він виявляв високий професіоналізм, мужність, відданість справі та самопожертву, завжди ставлячи життя і здоров’я інших вище за власну безпеку”.
9 січня 2026 року під час масованої атаки на Київ російські війська завдали удару ракетами та безпілотниками. Після першого обстрілу Сергій Смоляк разом з колегами прибув на місце, щоб допомогти пораненим.
Коли почався повторний удар, медик залишався на службі. Він загинув, виконуючи свої обов’язки. За даними Київської МВА, тієї ночі постраждали щонайменше 24 людини, четверо загинули.
Каховська міська територіальна громада повідомляла, що трагедія сталася в Дарницькому районі столиці. Сергій Смоляк допомагав постраждалим від атаки, коли російські війська вдарили вдруге.
Сьогодні його ім’я – серед тих, хто до останнього залишався на своєму місці, навіть коли це коштувало життя. Петиція, ініційована сином загиблого, стала спробою зберегти пам’ять про медика, який не відступив перед небезпекою і загинув, рятуючи інших.
