У листопаді 2025 року президент Володимир Зеленський знову закликав українців до єдності на тлі оприлюднення деталей “мирного плану” США. Але ще торік він уже пропонував країні власну рамку згуртування – План внутрішньої стійкості, який презентував у Верховній Раді у тисячний день повномасштабної війни.
19 листопада 2024 року в парламенті пролунали десять пунктів, що мали стати дороговказом для держави від війни до миру. Вони звучали урочисто, під оплески депутатів, урядовців, силовиків, антикорупціонерів і керівників судової системи. Та минув рік – і частина заявленого або буксує, або існує радше в політичних деклараціях.
“Зараз єдність потрібна нам як ніколи, аби в нашому домі був достойний мир”, – наголосив президент увечері 21 листопада 2025 року.
У 2024-му Зеленський структурував План внутрішньої стійкості десятьма напрямами:
- єдність
- фронт
- зброя
- гроші
- енергетика
- безпека
- громади
- людський капітал
- культурний суверенітет
- політика героїв
Єдність
У частині євроінтеграції президент обіцяв завершити скринінг відповідності українського законодавства до європейського та відкрити перший переговорний кластер на початку 2025 року. Формально ключовий крок відбувся – Україна разом із Єврокомісією завершили скринінг 30 вересня, однак перший кластер переговорів досі не відкритий.
Голова комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила, що на процес впливає позиція уряду Угорщини, але проблема не зводиться лише до зовнішнього фактора.
“Ми не відкрили жодного переговорного кластеру через штучне вето уряду Орбана. Але зручно ховатися за угорським урядовим вето. Якщо глибше аналізувати, як Україна рухалася по виконанню зобов’язань у 2025-му, то ми суттєво сповільнили швидкість”, – зазначила Климпуш-Цинцадзе.
Вона також заявила про згортання конкурсів на призначення в Офіс генерального прокурора та про невиконання низки критично важливих вимог для відкриття кластеру “Основи”. Окремо політикиня описала складнішу картину з євроатлантичною інтеграцією, де, за її словами, керівництво США готове обговорювати дозвіл на вето Росії щодо членства України в Альянсі, хоча таку позицію поділяють не всі члени НАТО.
Війна
У блоці, що стосується фронту та оборони, президент ставив амбітні завдання: стабілізувати ситуацію на полі бою, створити інститут військового омбудсмана, запровадити нову систему контрактів для молоді з “мотиваційною складовою”, а також упродовж 2025 року виробити 30 тисяч далекобійних дронів, 3 тисячі крилатих ракет і ракет-дронів.
Кадрове рішення щодо військового омбудсмана відбулося ще 30 грудня 2024 року – президент призначив Ольгу Решетилову уповноваженою з питань захисту прав військових та членів їхніх сімей. Повноцінний функціонал вона отримала лише в жовтні 2025 року після ухвалення закону про правовий статус і завдання омбудсмана, а також після підписання указу про створення Офісу та призначення Решетилової його керівницею. Водночас наразі цей Офіс існує лише на папері.
Мільйонні контракти для молоді, які згодом оформилися як програма “Контракт 18 – 24”, представники військового керівництва запропонували у лютому 2025 року. Станом на середину квітня, за словами заступника керівника ОП з оборонних питань полковника Павла Паліси, приблизно 500 добровольців долучилися до війська за цим проєктом. Це контрастує зі звітом Міноборони про понад 10 тисяч заявок у перший тиждень запуску через застосунок “Резерв+”.
Щодо виробництва дронів і ракет за 2025 рік, точні обсяги залишаються невідомими. Президент уникає конкретики, чи досягаються заявлені показники.
“Найбільше роздратування у суспільства викликає заява президента про три тисячі ракет. Мабуть, ми опинилися в ситуації термінологічної плутанини, коли під ракетами могли матися на увазі й ракети-дрони”, – пояснив військовий 413-го полку Сил безпілотних систем “Рейд” та експерт з озброєнь Defense Express Іван Киричевський.
Киричевський також зазначив, що “Нептун” застосовують інтенсивно – раз на вісім днів або раз на два тижні, тому говорити про провал плану “на 10%” некоректно. Водночас, за його оцінкою, і заявляти про близькість до трьох тисяч одиниць було б нечесно, зважаючи на об’єктивні чинники, зокрема інтенсивність російських ударів. Загалом, на його думку, виконання цілей у ракетній частині – “десь на половині шляху”.
Окремо він оцінив ситуацію з далекобійними дронами-камікадзе як кращу та звернув увагу на потребу масового виробництва через втрати від технічних збоїв, РЕБ і ППО. Він також зауважив, що Україна досі не почала виробляти керовані авіабомби, хоча має можливості, а Росія випереджає за напрацюваннями щодо наземних дронів. При цьому, за його словами, фронт у стратегічному плані тримається, а бої за Покровськ тривають, попри прогнози про його падіння ще минулої осені.
Економіка
Економічний блок Плану стосувався детінізації, зменшення тиску на бізнес, підтримки національного виробника, страхування воєнних ризиків і реалізації соціальних програм. У 2025 році РНБО запровадила мораторій на перевірки бізнесу строком на рік. Генпрокурор Руслан Кравченко, за власними словами, після призначення почав аудит проваджень щодо бізнесу, і станом на кінець липня з 21 тисячі встановлених справ цієї групи закрили 7 тисяч.
Водночас механізм страхування воєнних ризиків, який торік презентували Міністерство економіки та НБУ, досі не впроваджений. Соціальні ініціативи, які президент згадував під час презентації Плану, реалізовувалися у 2025 році. Від початку року до вересня понад 4,6 тисячі українців скористалися “єОселею”, сума пільгових кредитів на житло склала 8,4 мільярда гривень. За програмою “5 – 7 – 9%” станом на листопад підприємці отримали майже 25 тисяч кредитів на понад 74 мільярди гривень. Також зазначалося, що більше як 14 мільйонів українців торік отримали “Вовину тисячу”.
“Детінізація – головна тема нової програми підтримки України від МВФ на 2026 – 2029 роки. Впродовж 2025-го в цій сфері не зроблено нічого”, – сказала провідна експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій.
Експертка також заявила, що не бачить системних кроків щодо зниження тиску на бізнес, а мораторій на перевірки назвала недієвим механізмом, який радше вигідний “тіньовому” бізнесу. Вона звернула увагу на потребу ІТ-змін і узгодження систем податкової, митниці та БЕБ для обміну даними, а також на брак фінансування для реальних реформ. Окремо Бетлій критично висловилася про окремі соціальні програми, назвавши “єПідтримку” популізмом.
Енергетика
В енергетичній частині президент говорив про захист інфраструктури, енергоефективність і передумови для ролі України як енергетичного хабу Європи. На тлі регулярних російських ударів і тривалих відключень світла детективи НАБУ та прокурори САП повідомили про викриття високорівневої схеми розкрадання коштів в енергетиці в межах операції “Мідас”. Серед підозрюваних – високопосадовці та близьке оточення президента. Через офіс фігурантів, за оцінками, пройшло орієнтовно 100 мільйонів доларів.
Екскерівник НЕК “Укренерго” Володимир Кудрицький зазначив, що на об’єктах компанії збудували понад 70 укриттів, які захищають трансформатори підстанцій від “шахедів”. Однак проблема ширша, бо трансформатори є також у обленерго, “Укрзалізниці” та на електростанціях різних типів.
“Частину цих трансформаторів почали захищати наприкінці 2024 року, але, наскільки я розумію, досі жоден трансформатор не має належного захисту”, – сказав Кудрицький.
Він також заявив, що в Міністерстві енергетики вирішили не будувати укриття у 2023 і 2024 роках, а будівництво понад сотні укриттів стартує лише зараз і процес очолив Олексій Кулеба в жовтні 2025 року. За його словами, не всі контракти з підрядниками укладені, тому сховища з’являться через 8 – 12 місяців, тобто не цієї зими.
Кудрицький наголосив, що розгортання розподіленої генерації замість великих радянських електростанцій має бути ключовим елементом захисту енергосистеми, однак “Гігават Зеленського” так і не реалізували. За його оцінкою, за півтора року державний сектор розгорнув близько 150 МВт. Він також навів приклад замороження у квітні 2025 року конкурсу на 400 МВт нової генерації без пояснення причин, через що цієї зими цих потужностей немає. За його словами, Україна поки переважно імпортує електроенергію з Європи, а не експортує надлишки, і мета енергоефективності також не досягнута, зважаючи на масове використання бензинових і дизельних генераторів.
Людський капітал
У цьому напрямі Зеленський обемоніцяв запровадити інститут множинного громадянства, заповнити вакантні посади послів до кінця 2024 року та створити Міністерство єдності українців. Закон про множинне громадянство Верховна Рада ухвалила в червні 2025 року.
Перезапуск дипслужби триває, але із відставанням від дедлайну. В листопаді 2024 року було 29 вакантних посад послів України. Станом на середину листопада 2025 року, за відповіддю МЗС, вакантними залишалися посади в 19 країнах світу. Водночас з початку року президент призначив 38 керівників українських дипустанов у різних країнах та представників при міжнародних організаціях.
Міністерство національної єдності створили у грудні 2024 року, і його очолив тодішній керівник “Нафтогазу” Олексій Чернишов у статусі віцепрем’єра. Він мав опікуватися поверненням українців, але згодом повернувся в Україну на тлі підозри в корупції та отриманні неправомірної вигоди, постав перед судом і вийшов із СІЗО під заставу. Чернишов втратив крісло, коли тодішній прем’єр-міністр Денис Шмигаль подав у відставку всередині липня. На Банковій планували ліквідувати міністерство, але вирішили не робити цього та перейменували Мінсоцполітики на Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності. Також зазначалося, що Чернишов є одним із фігурантів операції “Мідас” і має підозру в незаконному збагаченні.
“Найкращий механізм збереження зв’язку України з українцями за кордоном – через економічні програми, через ринкові стимули направляти зароблені за кордоном кошти в Україну”, – вважає експерт з міграційної політики Андрій Гайдуцький.
Як приклади він навів досвід Ірландії та Філіппін і порівняв статистику переказів із Канади: у 2024 році українці перерахували в Україну 75 мільйонів доларів, тоді як філіппінці – 1,2 мільярда доларів. Гайдуцький також наголосив, що, на його думку, цим напрямом мають активно займатися Міністерство економіки та НБУ, а МЗС повинно забезпечувати консульський супровід і координацію через посольства.
У фіналі президентської презентації 2024 року Плану внутрішньої стійкості надавали статусу майже доктрини. Проте документ не був затверджений ні урядом, ні парламентом, отже формально не створив обов’язкових до виконання зобов’язань.
“Всі десять пунктів внутрішнього Плану стійкості разом із додатками до кожного пункту фактично стануть першою Українською доктриною, яка має провести Україну від війни до миру”, – заявляв Зеленський у Верховній Раді 19 листопада 2024 року.
На цьому тлі Климпуш-Цинцадзе підсумувала проблему ширше, говорячи про надмір планів і гасел замість рутинної роботи.
“В нас то Формула миру, то План перемоги, то План внутрішньої стійкості, то потужності, то незламності, то ще якоїсь байди. Не можна просто працювати, засукавши рукави? Ми в 2022 році вистояли саме через те, що почули одне одного і працювали в унісон, попри всі свої відмінності”, – сказала вона.
