Правоохоронці завершили розслідування щодо жительки тимчасово окупованого Криму, яку підозрюють у співпраці з російськими структурами. Матеріали вже передані до суду, а розгляд відбуватиметься без її присутності.
За інформацією обласної прокуратури, жінці інкримінують одразу кілька статей Кримінального кодексу України, пов’язаних із колабораційною діяльністю та пособництвом державі-агресору. Сукупність обвинувачень передбачає покарання аж до 12 років позбавлення волі з додатковими обмеженнями.
Слідство встановило, що ще у листопаді 2022 року вона зареєструвала підприємство за російським законодавством і відкрила рахунки у банках РФ. Основним напрямком діяльності стала торгівля пальним.
Уже навесні 2024 року підприємиця уклала низку угод із незаконними органами влади в окупованих містах Херсонщини – зокрема у Новій Каховці та Генічеську, а також із так званим “слідчим комітетом РФ”. Поставки пального за цими контрактами перевищили дев’ять мільйонів рублів.
Як зазначають у прокуратурі, податки від цієї діяльності надходили до бюджету Росії. Таким чином фінансувалася економіка держави-агресора.
Окрім цього, обвинувачена зверталася до окупаційної адміністрації з проханням передати їй у користування земельні ділянки та об’єкти паливної інфраструктури в Чаплинці й Генічеську. В обмін вона обіцяла стабільно забезпечувати паливом військові та адміністративні структури РФ.
Наразі жінка переховується, її оголошено в розшук. Судовий процес проходитиме у заочному форматі.
Судовий розгляд без присутності обвинуваченої
У прокуратурі пояснюють, що процедура заочного правосуддя застосовується у випадках, коли підозрюваний ухиляється від слідства або перебуває поза межами досяжності українських органів. У таких умовах суд може розглядати справу без фізичної присутності особи.
Водночас навіть під час такого процесу гарантуються базові права обвинуваченого:
- участь захисника є обов’язковою;
- доступ до матеріалів кримінального провадження;
- можливість оскарження рішення у вищих інстанціях;
- право на перегляд справи після затримання або добровільної явки;
- обов’язок суду підтвердити належне повідомлення особи.
Такі механізми передбачені для відповідності міжнародним стандартам, зокрема Європейській конвенції з прав людини.
Вироки, ухвалені заочно, мають повну юридичну силу. Вони можуть виконуватися, бути підставою для конфіскації майна та враховуватися у міжнародному розшуку. Водночас у разі затримання особа може ініціювати перегляд або новий розгляд справи.
Раніше прокуратура повідомляла про інші подібні випадки: жителька Херсонщини отримала 10 років ув’язнення за співпрацю з окупаційною владою під час керівництва незаконною адміністрацією в одному з населених пунктів Бериславського району.
Також заочні вироки винесли ще двом жителям області, яких обвинувачують у взаємодії з окупаційними структурами на лівобережжі. Обидва фігуранти наразі перебувають у розшуку.
