У Херсонському районі учні, вчителі та батьки одного з навчальних закладів долучилися до всеукраїнського Радіодиктанту національної єдності. Для багатьох це не лише можливість перевірити свої знання з української мови, а й відчути єднання з усією країною навіть у складні часи.
Тема цьогорічного диктанту — «Треба жити!». Авторкою тексту стала письменниця Євгенія Кузнєцова, а читала його народна артистка України Наталія Сумська. Учасники зізнаються — головне не оцінка, а спільне відчуття єдності, коли одночасно тисячі українців по всьому світу пишуть один і той самий текст.
До початку диктанту, який традиційно транслювався наживо, учасники зібралися в укритті. Хтось повторював правила пунктуації, інші — обговорювали минулорічні помилки та підтримували один одного.
Для дев’ятикласниць Яни Жадан і Діани Ситник це був перший досвід участі в Радіодиктанті.
«Я долучилася вперше, бо хотілося підтримати Україну в такий непростий час. Трохи хвилювалася, але впоралася добре», — поділилася Діана Ситник.
«Трішки переживала за свої знання, але готувалася заздалегідь. Повторювала правила, тому впевнена, що результат буде гідним», — сказала Яна Жадан.
Для одинадцятикласниці Наталії Кузьми диктант став уже другим поспіль:
«Цього разу, думаю, написала краще. Якщо чесно, не готувалася спеціально, але сподіваюся, що з пунктуацією все буде добре», — усміхається дівчина.
Її мама, Діна Кузьома, цього року також долучилася до написання диктанту.
«Я вперше взяла участь. Для мене це не просто перевірка знань, а прояв нашої національної ідентичності. Це важливо — відчувати, що ми єдині», — зазначила жінка.
Участь у диктанті взяла й колишня вчителька української мови Зінаїда Лата, яка писала його ще 26 років тому разом зі своїми учнями.
«Найголовніше у цьому диктанті — дух єднання. Авторка казала: неважливо, зробиш помилку чи ні, головне — писати разом і відчувати цей зв’язок. Ми маємо виховувати молодь у цьому дусі», — поділилася пані Зінаїда.
Заступниця директора навчального закладу Наталя Компаніченко розповіла, що цьогоріч до написання долучилися не лише школярі, а й батьки та педагоги, у тому числі ті, хто зараз перебуває на пенсії.
«Ми хочемо показати, що підтримуємо українську мову та нашу ідентичність. Головне — не просто говорити українською, а й думати нею. Тоді у майбутньому все буде добре», — наголосила вона.
Щороку до Радіодиктанту приєднуються все більше учасників. За словами вчительки української мови Тетяни Костік, навіть сьогодні, коли писати доводиться в укритті, важливо залишатися разом.
«Цей диктант об’єднує нас навколо мови, навколо України. Ми робимо це не заради оцінок, а щоб показати, наскільки ми єдині. Це честь — бути частиною такого всеукраїнського дійства», — зазначила педагогиня.
Таким чином, навіть у воєнних умовах жителі Херсонщини продовжують традицію — писати Радіодиктант національної єдності, доводячи, що українське слово живе й надихає, попри будь-які обставини.
