У дослідженні громадської організації Truth Hounds повідомляється, що лише в період з березня до травня 2025 року в Херсоні та Антонівці зафіксували щонайменше 135 знищених або пошкоджених транспортних засобів, 106 будинків, 11 комерційних приміщень і п’ять енергетичних об’єктів. За цей самий час 313 цивільних людей дістали поранення або загинули внаслідок атак дронами ближнього радіуса дії. Водночас регулярні російські удари такими безпілотниками на Херсонщині, як зазначають автори, почали відстежувати ще навесні 2023 року, й надалі вони поширилися вздовж усього узбережжя правого берега Дніпра із тенденцією до збільшення їх кількості.
Truth Hounds підготували окремий звіт, у якому проаналізували дронові атаки російських військових по населених пунктах правобережжя Дніпра, особливо на території Херсонщини. Для цього збирали свідчення під час 39 інтерв’ю з постраждалими та очевидцями, трьох інтерв’ю з фахівцями у сфері безпілотних систем і систем повітряного оповіщення, а також залучали інформацію з відкритих джерел та матеріали моніторингу.
Документування цих подій, як зазначено у звіті, проводили у проміжку від січня до липня 2025 року. Частину роботи виконували дистанційно, а частину – під час п’яти польових поїздок до Дніпропетровської, Херсонської та Миколаївської областей. Крім того, від серпня 2024 року команда моніторів Truth Hounds щоденно відстежувала інформацію про удари дронами, спираючись на повідомлення місцевих органів влади, канали оповіщення про повітряні загрози, локальні медіа, публікації в соціальних мережах і месенджерах, а також дописи українських та російських військових блогерів і підрозділів.
На основі зібраних даних у звіті стверджується, що удари російських безпілотників ближнього радіуса дії по цивільних та об’єктах уздовж правого берега Дніпра та Дніпровського лиману мають систематичний характер. Лише протягом березня 2025 року, за оцінками Truth Hounds, по Херсону щотижня завдавали приблизно від 600 до 700 ударів БпЛА.
Об’єктами ураження для військових РФ, згідно з дослідженням, стають мешканці населених пунктів, підрозділи поліції, рятувальники, машини медичної допомоги, комунальні служби, волонтери, об’єкти критичної інфраструктури, а також представники гуманітарних та міжнародних організацій. У матеріалі наводять дані про застосування так званої тактики double-tap strike (подвійний удар), коли повторні атаки дронів спрямовують по рятувальних бригадах, які прибувають на місце попередніх обстрілів.
«Так, наприклад, 14 серпня 2024 року російський дрон скидного типу атакував рятувальників, які працювали на місці попереднього обстрілу у селі Станіслав Херсонської області. У результаті четверо людей зазнали поранень і був пошкоджений пожежний автомобіль», – йдеться у тексті звіту.
Зауважується, що така тактика значно ускладнює повсякденне життя цивільних та впливає на можливості служб, які змушені забезпечувати комунальні послуги, організовувати евакуацію чи ліквідовувати наслідки обстрілів. Дослідники також фіксували удари безпілотників по пунктах роздачі гуманітарної допомоги.
Згідно з моніторингом Truth Hounds, регулярне використання російськими військами дронів ближнього радіуса дії на території Херсонської області почали фіксувати навесні 2023 року. З Антонівки надходили повідомлення про застосування БпЛА скидного типу проти цивільних і працівників правоохоронних органів. До кінця 2023 року атаки дронів-камікадзе та безпілотників скидного типу охопили всю прибережну смугу правого берега Херсонської області, при цьому основний масив ударів припадав на прибережні населені пункти. Зі збільшенням дальності польоту та використанням ретрансляторів зв’язку, зауважують автори, дрони почали діставати й до більш віддалених від берега територій.
У Truth Hounds наголошують, що в межах досліджуваної ділянки саме Херсонщина зазнає найбільш інтенсивних дронових атак РФ у порівнянні з іншими регіонами. На думку авторів звіту, це може бути пов’язано, зокрема, з тим, що на цій ділянці русло Дніпра разом із прилеглими плавнями, які відокремлюють російські та українські сили, має найменшу ширину. Окрім цього, в Херсонській області відбувалися основні спроби форсування Дніпра та встановлення контролю над островами на річці.
У серпні 2024 року, за інформацією обласної військової адміністрації, у проміжку з 13 липня по 13 серпня в області зафіксували 3300 атак безпілотників. Унаслідок цих ударів загинули семеро мирних жителів, ще 112 осіб були поранені. Наступні звіти свідчили про подальше зростання як кількості атак, так і числа постраждалих. Уже у лютому 2025 року порівнянна кількість дронових ударів припала лише на два тижні, а в серпні число атак по Херсону та громаді сягнуло понад 1500 за тиждень.
За підрахунками Truth Hounds, за період березень-травень 2025 року у Херсоні та Антонівці задокументовано щонайменше 135 транспортних засобів, включно з автомобілями служб швидкого реагування, 106 житлових будинків, 11 комерційних приміщень та п’ять енергетичних об’єктів, які були пошкоджені або знищені внаслідок застосування дронів ближнього радіуса дії. Також йдеться про 313 цивільних, котрі отримали поранення чи загинули від безпілотних ударів у цей період.
У звіті підкреслюється, що російські дрони часто націлюються на цивільні автівки та громадський транспорт. Крім того, окупаційні сили дистанційно мінують дороги, що, за даними дослідників, створює умови для легшого ураження автомобілів, які зупиняються після підриву на мінах. У Херсоні через повторювані атаки дронів частина пасажирських автобусів змушена була змінити або скоротити маршрути. Ще більш напружена ситуація, за матеріалами дослідження, склалася в Антонівці, куди наприкінці 2024 року перестали їздити громадський транспорт, карети швидкої допомоги та комунальні служби.
Один із свідків, якого опитали Truth Hounds, розповів, що в селі Львове внаслідок атак втратив два приватні будинки. За його словами, російські військові діяли у два етапи: спочатку звичайними вибуховими боєприпасами пробили дах, а потім у створений отвір скинули запалювальний боєприпас, після чого будинок повністю вигорів. Використання подібної тактики підтверджують як інформація з відкритих джерел, так і інші опитані Truth Hounds жителі Херсона, Антонівки, Станіслава та Садового. При ударах по багатоквартирних будинках, згідно зі свідченнями, безпілотники переважно націлюють на вікна квартир, щоб дрон потрапив усередину та вибухнув у приміщенні.
У дослідженні зазначається, що через високу точність дрони активно використовують для атак на невеликі енергетичні об’єкти – трансформатори, підстанції, лінії електропередач, а також автозаправні станції й об’єкти зв’язку. Безпілотники РФ впливають і на стабільність водопостачання. Жителька Садового повідомила Truth Hounds, що 13 листопада 2024 року в селі дрон російських військових атакував двох комунальних працівників, які ремонтували пошкоджений через обстріл водогін, унаслідок чого обидва дістали поранення.
«Свідки та постраждалі наводили щонайменше дві ознаки умисності атак. Для дронів-камікадзе це: а) збільшення швидкості перед влучанням; б) маневрування перед влучанням. Для дронів скидного типу: а) зависання над ціллю; б) зниження висоти перед скиданням», – написали у звіті.
У документі також наведено випадок прямих погроз цивільному мешканцю, який залишився єдиним постійним жителем у Тягинці. За інформацією Truth Hounds, російські військові скинули з дрона записку з погрозами вбити цього чоловіка, якщо він не покине населений пункт. Такий епізод автори розглядають як демонстрацію прагнення військових РФ залякати населення, змусити людей виїхати з домівок і підтримувати атмосферу постійної небезпеки.
У російських інформаційних ресурсах, як зазначають дослідники, зустрічаються звинувачення українських військових у нібито використанні цивільних як «живого щита» для захисту від ударів. Водночас Truth Hounds не виявили жодних підтверджень цілеспрямованого використання цивільних осіб українською стороною для досягнення військових цілей. Навпаки, у зібраній інформації йдеться про те, що у Нижньому Подніпров’ї українські військові облаштовують позиції поза густонаселеними районами, організовують допомогу з евакуацією для жителів небезпечних зон, а також діють державні програми підтримки внутрішньо переміщених осіб. Окремі населені пункти місцева влада закрила для в’їзду сімей з дітьми з міркувань безпеки.
Truth Hounds звертають увагу, що поняття «червоної зони» в контексті дронових атак у Нижньому Подніпров’ї, ймовірно, вперше з’явилося у проросійському телеграм-каналі «От Мариуполя до Карпат». У дописі від 7 січня 2024 року автор цього каналу заявив, що Херсон відтепер входить до «червоної зони» і що «рух легкового будь-якого транспорту в червоній зоні означає вживання заходів для його знищення». Тоді ж опублікували карту, де Антонівка, майже вся територія Херсона та острови на Дніпрі були позначені червоним кольором. Аналіз цього та інших каналів, які ведуть російські військові та блогери, показав, що їх автори неодноразово закликали завдавати ударів по рятувальниках і цивільних, які допомагають українським військовим.
Представники громадських ініціатив та української місцевої влади, як ідеться у звіті, активно користуються месенджером Telegram, який став основним каналом попередження населення про загрозу дронових атак. Паралельно ведеться робота над тим, щоб підвищити обізнаність людей щодо правил поведінки під час таких ударів. Зокрема, у вересні 2024 року в Херсоні створили коротку ілюстровану інструкцію про дії під час атаки дронів і розмістили її на інформаційних стендах у місті, а електронний варіант цих матеріалів виклали в інтернет.
У матеріалі Truth Hounds умовно поділили способи протидії дронам, які застосовують цивільні та місцева влада, на пасивні й активні. До пасивних віднесли обмеження пересування, врахування погодних умов і часу доби, вибір коротших маршрутів з природними або штучними укриттями, перевагу пішого руху перед використанням транспорту, адже саме транспорт частіше стає мішенню для безпілотників, а також захист доріг і об’єктів за допомогою антидронових сіток. Іноді місцеві мешканці, за даними звіту, звертаються до досвіду військових і використовують детектори дронів. Активні методи включають засоби радіоелектронної боротьби та використання вогнепальної зброї. Ці підходи, на думку Truth Hounds, несуть більший ризик, оскільки можуть привернути увагу операторів російських БпЛА.
У підсумковій частині дослідження робиться висновок, що атаки дронів ближнього радіуса дії по правобережжю Дніпра стали сталим елементом російської тактики. Під удар потрапляють об’єкти, які не мають зв’язку з військовими цілями, а оператори дронів зазвичай мають прямий візуальний контроль за тим, куди спрямовують БпЛА. Окремо наголошується, що аналіз російських джерел свідчить про відсутність засудження таких дій, а удари по так званій «червоній зоні» подаються як легітимні цілі.
«Це відкриває шлях для можливої правової кваліфікації цих дій як серйозних порушень міжнародного гуманітарного права, включно з повторюваними порушеннями принципу розрізнення й невжиттям належних запобіжних заходів під час нападів. На рівні індивідуальної кримінальної відповідальності ці дії можуть становити воєнні злочини, зокрема, умисні напади на цивільне населення та/або на цивільні обʼєкти, а також злочин терору, передбачений звичаєвим міжнародним гуманітарним правом», – йдеться у висновках організації.
