Мир, якого так чекають обидві сторони, залишається недосяжним доти, доки триває протистояння на полі бою. Українські військові відкрито заявляють: дипломатія не може замінити силу зброї, а жодна домовленість не стане остаточно вигідною для всіх.
Герой України, командир 429-ї окремої бригади безпілотних систем “Ахіллес” Юрій Федоренко переконаний – ефективність переговорів напряму залежить від успіхів на фронті. Він наголошує: політичний процес завжди крокує поряд з реаліями війни, й дипломатія стає дієвою тільки тоді, коли військовий інструмент вичерпано.
У розмові з журналістами військовий не приховує: жодна зі сторін не підпише угоду з позиції слабкості. Усі перемовини, за його словами, стануть лише “фіксацією меж можливого”, адже повного досягнення цілей силою не вдалося нікому. А самі угоди не принесуть відчутної переваги ані Україні, ані Росії.
“Це знання, які вартують мільйонів доларів і мають бути обмінені на те, щоб у нашій державі було безпечно”, – наголошує Федоренко.
Реалії діалогу й ролі армії
Військовий підкреслює: будь-які спроби перемовин мають сенс лише на завершальному етапі протистояння. Допоки одна зі сторін вірить у перемогу військовим шляхом, слова політиків лишаються лише заявами для ЗМІ. Україна змушена розвивати обидва напрями: воювати на передовій та водночас вести дипломатичний трек.
Ще одна небезпека – надмірне покладання на іноземну допомогу. Федоренко застерігає: справжньою гарантією безпеки може стати лише власна армія, міцний оборонно-промисловий комплекс і досвід, якого не має жодна інша армія Європи.
Позиція сили куються на полі бою
Розмови у високих кабінетах важливі, але не вирішальні. Українська переговорна позиція, вважає командир, формується щодня у бліндажах. Головна мета – системне виснаження ворога: завдати більше втрат, ніж Росія здатна компенсувати мобілізацією, й бити по стратегічних об’єктах в тилу агресора.
Федоренко переконаний, що лише руйнація логістики та економічного потенціалу ворога відкриє для Києва можливість говорити на переговорах з позиції сили. В іншому випадку будь-який діалог обернеться тиском і примусом до капітуляції, що для України є неприйнятним.
“Перемога кується не за столом переговорів, а в окопах, на полі бою”, – підкреслює військовий.
Останні спроби домовитися, зокрема під час зустрічей в ОАЕ, не мали результату: Москва не відступає і продовжує висувати нові умови. Українські воїни впевнені: остаточний мир стане можливим лише тоді, коли ворог втратить здатність чинити спротив.
Поки що єдина надійна формула для України – власна сила та бойовий досвід, який вже став унікальною валютою на ринку безпеки світу.
