Останній рік українська влада активно закликає Захід використовувати заморожені російські активи в інтересах України. Йдеться про кошти та майно, заарештовані у Європі та США після початку повномасштабного вторгнення РФ. Ці ресурси розглядаються як важливе джерело для підтримки обороноздатності країни, особливо на тлі невизначеності у позиції нової президентської адміністрації США щодо подальшої допомоги Києву.
Однак паралельно Україна демонструє приклади недбалого ставлення до російських активів, які опиняються у її розпорядженні. Історія з яхтою Віктора Медведчука — яскравий приклад того, як держава втрачає потенційно величезні кошти.
Як починалася історія
На початку повномасштабного вторгнення журналісти «Української правди» відстежили яхту кума Путіна у Хорватії та допомогли Генеральній прокуратурі України підготувати документи для її арешту. Тоді здавалося, що після продажу судна держава отримає близько 130 мільйонів доларів, які можна було б спрямувати на оборону.
Минуло три з половиною роки, і замість очікуваного прибутку Україна не отримала жодної копійки. Більше того, виникає питання — хто зараз фінансує обслуговування цієї яхти: держава чи сам Медведчук?
Ризик повернення власнику
Існує ймовірність, що яхта може повернутися Медведчуку у рамках потенційних домовленостей між Україною та Росією, якщо такі колись відбудуться. У такому разі зняття санкцій може стати частиною цих домовленостей, і судно безперешкодно перейде до попереднього власника.
Можлива злочинна недбалість
Події навколо яхти виглядають як приклад або грубої недбалості, або навіть цілеспрямованого підігравання Медведчуку. Чому за цей час не вдалося реалізувати майно, яке могло б принести державі сотні мільйонів? Чому актив, арештований у ЄС, не був використаний у рамках міжнародних санкційних механізмів для підтримки України?
Усе це створює враження, що заморожені російські активи, навіть після потрапляння у поле зору українських органів влади, можуть роками залишатися без руху, а то й повернутися до власників, проти яких вони були арештовані.
