Майже 11 тисяч культурних цінностей, що належали Україні, були викрадені з Херсонського художнього музею імені О. О. Шовкуненка під час окупації міста. Головним підозрюваним у справі про цей воєнний злочин став “керівник” Центрального музею Тавриди, розташованого в анексованому Криму.
Як повідомив генпрокурор Руслан Кравченко, підозра фігуранту була офіційно оголошена 15 квітня. Слідство встановило, що восени 2022 року чоловік прибув до Херсона за прямим розпорядженням кремлівського керівництва. Він особисто проводив ревізію фондів, відбирав найцінніші об’єкти та контролював процес їхнього пакування для подальшого вивезення.
Слідчі підкреслюють, що підозрюваний очолював цілу групу спільників.
“Діяв він не сам. До злочину також були залучені так званий “міністр культури” Херсонської області, його заступник та призначена окупантами “директорка” Херсонського художнього музею”, — зазначив Руслан Кравченко.
Масштаби мародерства вражають. До початку повномасштабної війни музейна колекція нараховувала близько 14 тисяч одиниць зберігання. Окупанти вивезли переважну більшість – майже 11 тисяч експонатів.
“Дії підозрюваного кваліфікували як порушення законів і звичаїв війни, вчинене групою осіб за попередньою змовою. За українським законодавством за це передбачено покарання – від 8 до 12 років позбавлення волі. Наразі вирішується питання про оголошення його в розшук”, — наголосив очільник Генпрокуратури.
Правоохоронці уточнюють, що інші учасники цієї злочинної схеми отримали підозри раніше. Наразі триває робота над ідентифікацією всіх осіб, які сприяли вивезенню українського надбання.
Хоча офіційні джерела не розкривають імені, ймовірно, йдеться про Андрія Мальгіна. Оскільки він переховується на підконтрольних РФ територіях, підозра йому вручена заочно.
Суть процедури заочного засудження та спеціального розслідування
В обласній прокуратурі для медіа уточнили, що механізм спеціального кримінального провадження (in absentia) застосовується саме для таких випадків. Це дозволяє здійснювати правосуддя без фізичної присутності підозрюваного в залі суду, якщо той свідомо уникає слідства.
Завдяки цьому інструменту правоохоронні органи мають змогу:
- притягати до відповідальності втікачів за кордон;
- розглядати справи щодо колаборантів та воєнних злочинців;
- блокувати спроби уникнення покарання через переховування;
- формувати юридичні підстави для міжнародного розшуку та вилучення активів.
