29 червня Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша урочисто закрив 89-й театральний сезон. Завершення сезону супроводжувалось фотовиставкою та музичною подорожжю «Співаємо разом: вокальне євротурне».
Свої фотороботи представила акторка театру Анастасія Бакунова. У рамках виставки вона презентувала 50 світлин, зроблених за останнє десятиріччя під час прогулянок рідною Полтавщиною. На фото — ландшафти, моменти природи, побачені спершу «очима», а згодом — через об’єктив.
«Спершу я ніби “фотографую” внутрішньо — дивлюсь на краєвид, ловлю емоцію. Потім уже беру камеру і шукаю той самий кадр. Це як щоденник — зупинені миті життя», — розповіла Анастасія.
Серед гостей події була херсонка Ольга Магас, яка поділилася, що театр для неї — місце, де можна відновити душевну рівновагу. Вона відзначила молоде поповнення трупи та назвала виконавців Олексія Пономарьова й Ірину справжніми херсонськими голосами.
З Кам’янського на захід приїхала Альбіна Видута, чоловік якої виступає у складі оркестру. За її словами, вона була приємно вражена атмосферою театру та енергією, яку відчуває під час кожного візиту.
«Люди дивуються, коли дізнаються, що в Херсоні діє театр. Але це якраз про силу — нашу внутрішню, творчу, незламну», — зазначила гостя.
Фінальним акордом сезону став музичний подкаст, який провів слухачів через культурні ландшафти Франції, Італії, Німеччини, Іспанії, Молдови, Румунії та завершився поверненням до українських мотивів. За словами керівника музичної частини театру Олексія Пономарьова, до програми увійшли найяскравіші пісні, які символізують кожну країну.
Головний диригент театру Артем Філенко підбив підсумки сезону. За його словами, 2024–2025 театральний рік став одним із найактивніших: усього провели 202 заходи, серед яких 17 прем’єр, понад 100 вистав, десятки концертів і тематичних програм. Театральна трупа виступала в більш ніж 15 містах України, брала участь у фестивалях, проводила дитячі заходи у громадах правобережної Херсонщини.
«Для мене це був сезон пошуку — ідей, форм, способів донести мистецтво в умовах обмежених ресурсів. Шукали, як зацікавити глядача в малих залах, як не втратити контакт. Це був досвід, який змінює підхід до театру як явища», — підсумував Філенко.
