П’ятнадцятирічна Юлія Лебедєва, яка через війну виїхала з Генічеська до Дніпра, продовжує займатися музикою та здобувати перемоги на конкурсах. Дівчина навчається у випускному класі музичної школи по класу фортепіано та мріє вступити до музичного коледжу.
Юлія грає на фортепіано з двох років. Перші уроки їй давала бабуся — викладачка музики. Вже у п’ятирічному віці дівчина виступала на сцені з оркестром Херсонської філармонії, виконавши мелодію «Ніч яка місячна». Музика з дитинства стала частиною її життя.
З початком повномасштабного вторгнення родина Лебедєвих залишила рідний Генічеськ. З 2022 року вони мешкають у Дніпрі. Як розповідає мати Юлії Наталя, адаптація в новому місті була непростою, однак творчість допомогла доньці знайти себе. Дівчина долучилася до вокального гуртка, циркової студії та продовжила грати на фортепіано.
«Вона тут ожила, бо з’явилося спілкування з однолітками, виступи, натхнення. За ці роки вона отримала понад 20 дипломів і грамот, часто — перші місця. Брали участь у місцевих та міжнародних конкурсах», — розповідає Наталя Лебедєва.
У травні 2025 року Юлія здобула першу премію на Всеукраїнському конкурсі класичної музики «Обрії класики». За словами мами, журі відзначило не лише технічність виконання, а й вдало підібрану програму, щирість і артистизм дівчини.
«Для мене це гордість. Вона попри стрес і війну не зупиняється. Йде до своєї мети», — каже Наталя.
Юлія переконана, що музика — не просто хобі чи професія, а покликання. Вона допомагає їй висловлювати емоції, долати напругу та знаходити внутрішній баланс. «Музикант — це стиль життя», — говорить вона.
Попереду у піаністки — вступ до коледжу та нові музичні звершення. Її історія — приклад того, як творчість допомагає вистояти, навіть коли доводиться починати все з нуля в новому місті.
