У День Гідності та Свободи херсонець Віталій Урбанський згадує події, які 12 років тому змінили і країну, і його особисто. Нині військовий 34-ї окремої бригади берегової оборони говорить про Євромайдан спокійно, але кожна деталь його історії зберігає ті емоції, з якими херсонці виходили на площу Свободи у листопаді 2013 року.
Перші вечірні зібрання
Увечері 21 листопада, після новини про призупинення підписання угоди про асоціацію з ЄС, на площу Свободи почали сходитися перші протестувальники. Спершу це були студенти Херсонського державного університету. Згодом долучилися молодь інших навчальних закладів та місцеві активісти.
“Були мирні протести, пісні під гітару. Просто на асфальті малювали плакати й розгортали їх уздовж проспекту Ушакова, щоб усі бачили: Херсон не стоїть осторонь”, — згадує Урбанський.
Віталій був серед тих, хто відвідував практично всі акції у місті. Двічі він їздив і на київський Майдан.
Після побиття студентів
Перші тижні херсонський протест тривав спонтанно — без штабу й чіткого плану. Все змінилося після нічного розгону студентів у Києві. З 1 грудня херсонці почали збиратися щодня.
“Спочатку не було координації. А після побиття студентів у Києві в Херсоні з’явився координаційний штаб, що об’єднав громадський і політичний сектори”, — розповідає він.
Уже 2 грудня протестувальники зайшли до Херсонської міської ради, вимагаючи від депутатів не підтримувати звернення про силовий розгін Майдану — і домоглися свого.
«Ленінопад» у Херсоні
Однією з найбільш емоційних подій для Урбанського стало знесення пам’ятника Леніну в центрі міста 22 лютого.
“Ми валили Леніна. Було стільки радості! Здавалося, на площі Свободи стало світліше, бо цей ‘істукан’ закривав собою сонце. Відчуття було таке, ніби звільнилися від чогось тягарного”, — згадує він.
Єдність, яка почалася з площі
Ті події зібрали незнайомих між собою людей, яких єднала лише одна мета — європейське майбутнє України. Віталій каже, що саме тоді херсонська громада усвідомила власну роль у змінах, що охопили всю країну.
Роки потому учасники тих протестів служать державі в різних сферах. Сам Урбанський сьогодні боронить її у складі морської піхоти — і вважає, що той шлях почався саме з вечорів на площі Свободи.
