Служба безпеки України продовжує викривати ідеологічних спільників ворога на тимчасово окупованих територіях. Цього разу під приціл правоохоронців потрапив мешканець лівобережної Херсонщини, який перетворив власні соцмережі на інструмент російської інформаційної війни.
За даними регіонального управління СБУ, фігурант справи мешкає у селі Григорівка Каховського району. Він активно використовував YouTube та заборонену платформу «Вконтакте» для трансляції ворожих наративів.
Чоловік не просто поширював чужий контент, а проводив прямі ефіри, де переконував аудиторію у перевагах окупаційного режиму. У своїх виступах він заперечував факт збройної агресії, називав захоплення українських земель «добровільним приєднанням» та обіцяв глядачам ілюзорне «краще життя» під прапором РФ.
Пропагандистська активність підозрюваного межувала з відвертою жорстокістю. Він публічно схвалював ракетні обстріли мирних міст України, аргументуючи їх «необхідністю», та вихваляв дії російських військових. Навіть відступ окупантів з північних регіонів у 2022 році він намагався виправдати «гуманністю», паралельно підтримуючи жорстоку блокаду Маріуполя.
Співробітники СБУ зібрали достатню доказову базу, аби заочно інкримінувати зловмиснику порушення за трьома статтями Кримінального кодексу:
- ч. 1 ст. 110 — посягання на територіальну цілісність країни;
- ч. 3 ст. 436-2 — виправдовування та глорифікація агресії РФ;
- ч. 6 ст. 111-1 — колабораційна діяльність.
Санкції цих статей передбачають суворе покарання — до 12 років позбавлення волі. Оскільки чоловік наразі перебуває поза зоною доступу українського правосуддя, розслідування триває у спеціальному форматі.
Специфіка спеціального провадження та інституту заочної підозри
Застосування процедури in absentia є вимушеним, але дієвим кроком. Це дозволяє органам правопорядку офіційно розслідувати злочини осіб, які переховуються в РФ, на окупованих територіях або за кордоном, не зупиняючи процес через фізичну відсутність фігуранта.
Такий підхід відкриває шлях до міжнародного розшуку та майбутньої конфіскації майна колаборантів. Процес проходить через кілька ключових етапів:
- оголошення підозрюваного в офіційний розшук;
- отримання судового дозволу на здійснення спеціального розслідування;
- збір доказів та проведення експертиз за обов’язкової участі захисника;
- спрямування обвинувального акта безпосередньо до суду.
Заочне правосуддя фокусується переважно на тяжких злочинах. Воно стало критично необхідним після 2014 року, коли значна частина підозрюваних у зраді посадовців та бойовиків втекла з-під контролю законної влади.
Нормативна база для таких дій чітко прописана в Кримінальному процесуальному кодексі, зокрема у главі 24-1 та статтях 323 і 331. Ці механізми гарантують, що жоден злочин проти державності не залишиться без судового вироку, незалежно від того, де саме ховається винуватець.
