У Лондоні 8 грудня відбулася кількагодинна зустріч президента України Володимира Зеленського з лідерами провідних держав Європи, під час якої сторони говорили про припинення вогню, гарантії безпеки та післявоєнну відбудову України. Переговори відбулися на тлі обговорення американського мирного плану та посилення санкційного тиску на Росію.
Ключовий сигнал з Даунінг стріт
На Даунінг стріт у резиденції прем’єр міністра Великої Британії Кіра Стармера зібралися четверо лідерів – Володимир Зеленський, Кір Стармер, президент Франції Еммануель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.
Перед початком перемовин вони зробили короткі заяви для преси, окресливши зустріч як переламний момент мирних зусиль щодо України.
«Це може бути вирішальний час для всіх нас, тому ми намагаємося продовжувати нашу підтримку України… доля цієї країни – України – це доля Європи», – наголосив Фрідріх Мерц.
Еммануель Макрон зосередився на наслідках санкцій для російської економіки та на необхідності зберегти єдність у підтримці Києва.
«Російська економіка починає страждати, особливо після наших останніх санкцій. Ми всі підтримуємо Україну і всі підтримуємо мир», – заявив президент Франції.
Господар Даунінг стріт Кір Стармер підкреслив, що нинішній етап перемовин є критичним для пошуку справедливого миру.
«Питання, що стосуються України – це питання самої України», – зауважив британський прем’єр.
Після коротких заяв лідери зробили спільне фото біля будинку №10, утримавшись від відповідей на запитання журналістів. Згодом Зеленський та Стармер повернулися до резиденції для розмови у форматі тет а тет, тоді як Макрон і Мерц залишили Даунінг стріт пішки.
Основні теми лондонських перемовин
Єлисейський палац окреслив головні питання, які обговорювалися у Лондоні. Лідери підтвердили довгострокову підтримку України та свою відданість досягненню міцного миру, а також оцінили розроблені гарантії безпеки, зокрема у форматі «коаліції охочих» та в контексті американського посередництва.
Згодом Володимир Зеленський детальніше розповів про зміст переговорів. За його словами, сторони синхронізували підходи до припинення вогню, післявоєнної реконструкції та гарантій безпеки.
- узгодження спільної позиції щодо гарантій безпеки для України
- визначення підходів до післявоєнної відбудови та фінансової підтримки
- обговорення наступних кроків для припинення вогню
- подальша оборонна допомога Україні
«Ми детально сьогодні обговорили нашу спільну дипломатичну роботу з американською стороною, узгодили спільну позицію стосовно важливості гарантій безпеки, реконструкції та наступні кроки», – пояснив президент.
Окремим блоком учасники зосередилися на продовженні оборонної підтримки України, яка має залишатися елементом загальної стратегії тиску на Росію.
Територіальні компроміси Україна не розглядає
За підсумками зустрічі в Лондоні Зеленський чітко окреслив позицію Києва щодо територій. Він заявив, що жоден мирний план не може передбачати відмову України від своїх земель.
«Україна не має права по закону, по Конституції, міжнародному та моральному праву віддавати свої території», – підкреслив глава держави.
Водночас, за його словами, Росія не відмовилася від своїх вимог і продовжує наполягати, щоб Україна погодилася віддати частину територій. Зеленський наголосив, що Київ відкидає подібні підходи.
«Ми, безумовно, нічого не хочемо віддавати. За це ми і боремося. Американці сьогодні шукають компроміс – буду відвертим», – додав президент.
Оновлений мирний план США
Однією з ключових тем лондонських консультацій став американський мирний план. Зеленський розповів, що документ зазнав суттєвих змін – кількість пунктів скоротилася приблизно з 28 до 20.
За його словами, у новій версії було «вирівняно» напрямок, і низка відверто проукраїнських пунктів відійшла на другий план. На думку президента, це відображає настрої у США, де загалом налаштовані на пошук компромісів.
Найскладнішим, як і раніше, залишається питання територій – саме тут компромісу поки не знайдено. Не менш важливою є тема відновлення України, яка потребує значної фінансової підтримки та врахування європейського бачення.
Зеленський повідомив, що помічники європейських лідерів працюватимуть разом з українською стороною над останньою версією плану, привезеною американським міністром.
«Я думаю, завтра буде план готовий ввечері, десь так. Ми ще раз на нього подивимося і вирушимо до США», – зазначив президент.
ЄС посилює фінансовий та політичний тиск на Росію
Паралельно з лондонською зустріччю тривали й консультації у форматі «коаліції охочих», які прокоментувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Вона наголосила, що для примушення Росії до реальних переговорів необхідно збільшувати тиск.
За її словами, Європейський Союз має «всі засоби та бажання», щоб продовжувати тиснути на Москву, і часу для зволікань більше немає. Фон дер Ляєн відстоює пропозицію ЄС щодо репараційного кредиту для України, підкріпленого доходами від заморожених російських активів, попри застереження Бельгії щодо юридичних аспектів.
Вона підкреслила, що що довше Росія затягує війну, то дорожче це їй коштуватиме, оскільки отримані від заморожених активів кошти мають спрямовуватися на відшкодування завданої шкоди.
Окремо президентка Єврокомісії торкнулася питання європейської обороноздатності – йдеться про збільшення оборонних витрат та нарощення виробництва.
Виступаючи, вона різко розкритикувала дії Москви, звинувативши її у маніпуляціях довкола переговорного процесу.
«Сьогодні цей фасад залишається незмінним. Але ми на нього не піддамося, ми знаємо, хто є агресором, а хто жертвою в цій війні», – заявила Урсула фон дер Ляєн.
США залишаються незамінним гравцем
Зеленський чітко дав зрозуміти, що повне усунення Сполучених Штатів від переговорного процесу є неприйнятним як для України, так і для Європи. Президент наголосив на необхідності й надалі боротися за американську допомогу та тиск Вашингтона на Росію.
Він окремо виділив важливість програми постачання озброєння PURL (Prioritized Ukraine Requirements List), яка дозволяє Україні отримувати унікальні види зброї, недоступні від європейських союзників.
За словами Зеленського, програма потребує близько 15 мільярдів доларів на рік. Він подякував Нідерландам та прем’єру Діку Схофу за виділення 700 мільйонів доларів, що, за його оцінкою, майже закриває річний дефіцит фінансування PURL.
Президент також наголосив на необхідності юридично зобов’язуючих гарантій безпеки. Вони мають бути оформлені як законні рішення, ухвалені Конгресом США, а не перетворюватися на «порожні обіцянки», подібні до Будапештського меморандуму.
Європейські гарантії в рамках «коаліції охочих», за його словами, вже майже готові, але досі немає остаточної відповіді, як партнери діятимуть у разі нової агресії проти України.
Погляд Трампа та українські червоні лінії
Окремо Зеленський зупинився на ролі чинного президента США Дональда Трампа у мирному процесі. Він зазначив, що Трамп «точно хоче закінчити війну», але його бачення шляхів завершення конфлікту відрізняється від українського підходу.
При цьому глава держави підкреслив, що Америка залишається для України сильним партнером. Він позитивно оцінив роботу переговорної групи, зокрема Джареда Кушнера, наголосивши, що вони демонструють прагнення досягти миру.
Втім, для Києва ключовим залишається зміст майбутньої угоди – якими будуть умови завершення війни та чи не створять вони ризику нового нападу в майбутньому.
Зеленський нагадав, що Україна не довіряє Росії, тому будь-які домовленості мають враховувати цей фактор і включати реальні механізми безпеки.
Попереду у президента України – новий раунд переговорів у Брюсселі. Там він планує зустрітися з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, президентом Європейської ради Антоніу Коштою та головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, продовживши пошук спільних рішень у, як його вже назвали, вирішальний час для миру в Україні.
