Українська музика, зіграна на російському блокпості, стала для нього не жестом відваги, а внутрішньою потребою. Після виїзду з тимчасово окупованого Генічеська 16-річний саксофоніст Сінезій Горбовський перетворив свій талант на інструмент підтримки ЗСУ та культурної дипломатії.
Сінезій уже вісім років грає на саксофоні, пише електронну музику й виступає на благодійних заходах. Після евакуації з Херсонщини разом із батьком він організував серію концертів, завдяки яким вдалося зібрати понад 100 тисяч гривень на потреби української армії. Нині юнак навчається у Київському державному музичному ліцеї імені Миколи Лисенка, а цього року отримав президентську відзнаку “Майбутнє України”.
Попри навчання, він регулярно виходить на сцену під час волонтерських акцій і зборів.
“Це не сольні концерти, але я дуже часто виступаю під час акцій, які збирають допомогу для армії”, – розповідає Сінезій.
Перші його виступи відбувалися ще в окупованому Генічеську. Про це згадує батько музиканта, священник Олег Горбовський. Саме в церковному комплексі, де він служив, син почав шукати себе як виконавець і грав для місцевих та відпочивальників.
“Там церква була, яка входила до комплексу, де я служив. Син там себе знаходив. Ще йому подобалося грати для відпочивальників”, – каже Олег Горбовський.
Один із найбільш ризикованих епізодів у житті Сінезія стався у червні 2022 року під час виїзду з окупації. Колона з тисяч автомобілів проходила десятки російських блокпостів, і на одному з них родина змушена була чекати майже добу.
“Ми проїхали через більш ніж 20 блокпостів і на останньому чекали дуже довго. Там стояли тисячі машин. На другий день я дуже захотів грати на саксофоні, бо у мене така звичка – щодня грати на інструменті. Я знаю багато закордонних хітів, але обрав саме українську музику. Не знаю, чи усвідомлював тоді, наскільки це небезпечно. Але все ж таки наважився”, – згадує він.
Після виїзду з Херсонщини музика стала не лише способом самовираження, а й конкретною допомогою армії. Разом із батьком Сінезій провів близько 15 концертів у різних містах України – зокрема в Києві, Львові та Чернівцях.
“Наскільки я пам’ятаю, ми зібрали понад 100 тисяч гривень. Гроші пішли на гвинтівку. Також я збирав 240 снайперських патронів до 240-річчя Генічеська – така була символічна цифра. Це переважно було онлайн”, – розповідає музикант.
Окрім живих виступів, Сінезій працює над електронною музикою та міжнародними колабораціями. Один із таких проєктів він почав ще до повномасштабного вторгнення, а завершив уже під час окупації.
“Ми не встигли його записати, тому пройшов якийсь місяць – і у стінах Генічеської школи мистецтв я записав відео, яке потім відправив в Америку. Там вже музиканти записали свої відео. Таким чином ми зробили акцію на підтримку України. У мене також є запис із бразильським саксофоністом. А цьогоріч я планую поїхати у Вроцлав на європейський форум”, – поділився Сінезій.
Зараз юнак зосереджений на навчанні та підготовці до вступу в консерваторію. Своє майбутнє він пов’язує виключно з Україною і переконаний, що культура є такою ж складовою боротьби, як і інші фронти.
“У нашому випадку це музика, але я вважаю, що все мистецтво, яке було, є і буде в Україні, треба захищати й просувати – і серед українців, і за кордоном, щоб в усьому світі знали, яке велике значення має українська культура”, – наголосив Сінезій Горбовський.
Його історія – це приклад того, як навіть у підлітковому віці талант і принципова позиція можуть перетворитися на реальну підтримку країни та її майбутнього.
