Музейна спільнота Херсона продовжує кропітку роботу з розшуку культурних цінностей, які були незаконно вивезені під час окупації міста. Цього разу фахівцям вдалося ідентифікувати два полотна відомого майстра Єгора Толкунова. Картини, що зникли з Херсонського художнього музею восени 2022 року, несподівано “спливли” на документальних кадрах з анексованого Криму.
Докази воєнного злочину окупантів були оприлюднені на офіційній сторінці Херсонського художнього музею у Facebook.
Докази перебування експонатів у Сімферополі
Полотна помітили на фотографії, зробленій у березні 2026 року в стінах Центрального музею Тавриди. Світлина зафіксувала візит представників окупаційної адміністрації, так званого “міністерства культури”, до закладу, де наразі незаконно утримують українську спадщину.
Єгор Толкунов – знакова постать для херсонського мистецтва. Протягом життя (1943 – 2018) він майстерно працював у різних напрямках: від класичного портрета та пейзажу до складних абстрактних композицій.
Перший ідентифікований об’єкт – “Автопортрет”, датований 1987 роком. Робота виконана олією на полотні.
Цей твір відрізняється особливим ліризмом. Художник зобразив себе зі спини, що створює атмосферу глибокої внутрішньої тиші. У музеї підкреслюють, що такий ракурс був характерним для Толкунова, який часто малював себе в процесі творчості, демонструючи єдність митця та світу.
“Попри те, що обличчя видно лише у профіль, поза постаті на тлі безкрайнього засніженого простору промовисто передає глибоку зосередженість, внутрішню силу та абсолютну відданість своїй справі. Лаконічний пейзаж слугує не просто декорацією, а стає камертоном для цього тихого внутрішнього діалогу митця з природою”, – зазначають музейники.
Інша знайдена робота має назву “Ливарний цех” (1980). Вона також написана олією.
Хоча тематика картини відповідає канонам соцреалізму, вона демонструє творчу свободу автора. Навіть у жорстких межах радянської ідеології Толкунов примудрявся залишатися самобутнім, надаючи перевагу особистим відчуттям, а не сухим правилам.
“Репутація художника базувалася на безкомпромісності: він писав так, як відчував, а не так, як вимагали канони соцреалізму. Як результат – замість холодного пафосу ми бачимо живу атмосферу заводу. Сувору естетику цеху підкреслює темна “металева” гама з акцентами червоного й білого”, – пояснюють у музейній установі.
Ці два полотна репрезентують різні вектори творчого шляху майстра. З одного боку – інтимна лірика особистого простору, з іншого – динамічна енергія праці. Обидві картини мають величезну історичну та мистецьку цінність.
Ситуація з мародерством уже набула юридичного статусу. За даними генпрокурора Руслана Кравченка, 15 квітня було оголошено про підозру нинішньому керівнику Центрального музею Тавриди. Його звинувачують в організації викрадення майже 11 тисяч предметів мистецтва з херсонської колекції імені О. О. Шовкуненка.
За скоєння воєнного злочину за попередньою змовою фігуранту загрожує тривале ув’язнення. Санкція статті передбачає позбавлення волі на термін від 8 до 12 років, а правоохоронці вже готують документи для оголошення підозрюваного в розшук.
