18 червня Верховна Рада ухвалила закон, що запроваджує в Україні інститут множинного громадянства. Попри очікування суспільства, документ викликав занепокоєння правозахисних організацій. Вони звернулися до президента Володимира Зеленського із закликом накласти вето на закон, вказуючи на низку загроз для вразливих груп населення, зокрема жителів тимчасово окупованих територій.
19 червня свою офіційну позицію оприлюднила Кримська правозахисна група. Її підтримали також Центр прав людини ZMINA, благодійні фонди “Право на захист”, “Схід SOS”, “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”, а також громадські ініціативи “КримSOS”, “ДонбасSOS” і “ГРУПА ВПЛИВУ”.
Основні ризики, озвучені правозахисниками
На думку організацій, деякі положення нового закону прямо суперечать Конституції України та міжнародному праву. Серед ключових застережень:
- Права дітей без громадянства: закон не гарантує громадянства дітям, народженим у сім’ях шукачів захисту, біженців та осіб без громадянства. Це порушує міжнародні конвенції, які підписала Україна.
- Вимоги для вразливих категорій: особи без громадянства, навіть з інвалідністю чи психічними розладами, будуть зобов’язані складати іспити з мови, історії та Конституції.
- Втрата прав: з тексту виключено важливі норми, що раніше гарантували набуття громадянства дітям, які ризикують залишитися без нього, а також не передбачено винятків для осіб з інвалідністю.
- Небезпека для жителів ТОТ: громадяни, які змушені отримати паспорти РФ під тиском, можуть втратити українське громадянство. У законі відсутні чіткі критерії, що дозволили б визнати таке набуття недобровільним.
- Розмитість формулювань: згадки про “загрозу національній безпеці” не конкретизовані, що, на думку правозахисників, суперечить принципу правової визначеності.
Що вимагають правозахисники
Організації закликають внести низку змін до закону, зокрема:
- гарантувати право на громадянство дітям біженців, осіб без громадянства та шукачів захисту;
- звільнити вразливі категорії осіб від іспитів з мови та історії;
- чітко визначити, що таке “добровільне” набуття громадянства держави-агресора;
- забезпечити захист від втрати громадянства у випадках примусу, депортації або окупаційного тиску;
- уточнити підстави для надання громадянства особам, які захищали Україну у збройному конфлікті.
На думку ініціаторів звернення, закон у чинній редакції створює ризики для тисяч людей, які опинилися в уразливому становищі через війну, окупацію або втрату документів. Вони наполягають на доопрацюванні закону із залученням експертів, громадянського суспільства та міжнародних партнерів.
