Справжній ручний контроль і жодних пікселів. Харківець Станіслав Остроусов використовує раритетний апарат, аби зберегти для історії стійкість місцевих жителів.
Основою для унікальних кадрів слугує скло. Майстер фіксує портрети волонтерів, лікарів та діячів культури, які свідомо залишаються працювати в рідному місті.
“Я приїхав зі старою камерою для того, щоб знімати портрети херсонців, які тут залишилися для того, щоб працювати. Не через те, що в них безвихідь, а саме для того, щоб працювати в цьому місті,” — розповідає він.
Назву серії фотограф обирає навмисно лаконічну.
“Може, це буде «Обличчя Херсона». Я назви намагаюся давати дуже прості, тому що вони повинні відповідати суті проєкту,” — каже фотограф.
Специфіка старовинного фотомистецтва
Амбротипія гарантує вічну цінність знімків. Отримані матеріальні об’єкти зовсім не вицвітають із часом.
“Це справжня фотографічна техніка, яка дає мені можливість повністю контролювати процес. На виході отримую матеріальний об’єкт у вигляді скла, на якому є зображення. Тут нема жодного втручання штучного інтелекту чи цифровізації — це все чисто ручна робота. Тому, звісно, мене це надихає,” — пояснює Станіслав.
Робота зі старовинним обладнанням потребує величезних фізичних зусиль. На кожен вихід доводиться брати важкий рюкзак, касети, кювети, розчини та щонайменше десять скляних пластин.
“Дуже важко, особливо зараз влітку. Треба десь закриватись, нема чим дихати — хімікати випаровуються. І важко бігати по вулицях, тому що в мене рюкзак і велика сумка. Я ношу з собою не тільки техніку, але й лабораторію — мінімум 10 скляних пластин на один вихід, касети, хімікати, кювети,” — розповідає він.
Бомбосховища замість фотолабораторій
Обробляти знімки необхідно негайно після зйомки. Під час створення весняного циклу “Укриття. Червона зона” простір підземних сховищ ставав для митця тимчасовою темною кімнатою.
“Техніка «мокрої колодії» вимагає від фотографа одночасно підготувати, зняти і обробити скляну пластину — не можна взяти додому. Тому мені обов’язково потрібна темна кімната, і я використовував укриття,” — каже він.
Повернення до витоків творчості
Херсон є особливим для Станіслава. Саме тут у 2012 році, перебуваючи в складі місцевого фотоклубу “Свіжий погляд”, він починав свій творчий шлях, згодом опанувавши чорно-білу плівку та вибагливе скло.
Готову серію скляних портретів автор покаже громаді безпосередньо на День міста.
