10 листопада 2025 року, у день відзначення третьої річниці визволення Херсона, у місті презентували четвертий том книги “Хронологія мужності”. Нове видання включає 60 історій військовослужбовців із Херсонщини, які загинули у 2022 році, боронячи незалежність України під час повномасштабного вторгнення рф.
Херсонка Юлія Тарасова розповіла, що сьогодні її брата, військового Володимира Тарасова, Президент України Володимир Зеленський посмертно нагородив Орденом “За мужність” ІІІ ступеня. Для їхньої родини ця подія була надзвичайно очікуваною. В руках жінка тримала ще один важливий спогад про брата – новий том “Хронології мужності”, де опублікована його життєва історія.
“Брат служив у ЗСУ з 2015 року, пройшов АТО у 2015-2016 роках. Коли повернувся до цивільного життя, одружився, у нього народився син Максим, якого він дуже любив. Володимир був добрим, уважним, любив дітей і тварин. Коли почалася російська окупація Херсона, через півтора місяця він виїхав до Одеси й одразу пішов до ТЦК. Сказав: Я хочу йти воювати. Повинен бути там з побратимами”, — ділиться Юлія.
Під час служби Володимир Тарасов спершу перебував у 72-й окремій механізованій бригаді, а з початком повномасштабної війни продовжив службу у 52-й окремій механізованій бригаді. Рідним він неохоче розповідав про деталі бойових дій, лише зазначав, що війна 2022 року значно тяжча, ніж у 2015-му.
“Володимир загинув 11 грудня 2022 року в Карлівці Покровського району Донеччини. Ми дуже сумуємо. Минуло вже три роки, але біль не зникає. Проте ми зобов’язані пам’ятати, щоб його історія не згасла”, — говорить сестра.
Серед присутніх на заході була й Олена Австрійських, дружина військового Валерія Петрачука. Подружжя разом із 2000 року. Вона пригадує, що Валерій пройшов АТО у 2014 році, а коли почалося вторгнення, одразу вирушив виконувати військовий обов’язок.
“На другий день повномасштабного нападу він виїхав у Чорнобаївку разом зі своєю частиною. Валерій служив у 11-й окремій бригаді армійської авіації Херсон. Він загинув під час виконання бойового завдання. Вони вже поверталися назад, коли вертоліт збили над Посад-Покровським 10 квітня 2022 року”, — розповідає Олена.
За її словами, Валерій був турботливим чоловіком, люблячим батьком і дідусем, який особливо прив’язався до свого онука Всеволода. “Для мене він живий. Я не ховала його. І, мабуть, це добре, бо так він завжди зі мною”, — говорить дружина.
Четвертий том книги містить 60 історій. Кожна з них – це окреме життя, біль родини та величезна любов до України, сказала наукова редакторка проєкту, виконуюча обов’язки директорки Херсонського обласного краєзнавчого музею Ольга Гончарова.
“Працювати над цими текстами дуже важко психологічно. Коли читаєш історії, ти не бачиш технічних моментів – ти весь в емоціях. Часто ми з колегами просто плачемо”, — зізнається вона.
Гончарова зазначила, що зараз триває підготовка п’ятого та шостого томів. І проєкт, імовірно, матиме продовження, адже списки загиблих героїв продовжують оновлюватися.
Директорка Департаменту реалізації гуманітарної політики Херсонської ОДА Віолетта Царькова пояснила, що книги вже передані у фонди бібліотек, закладів культури та освіти Херсонщини. Примірники також вручать родинам загиблих, чиї історії увійшли до видання.
“Невипадково презентували том саме сьогодні, напередодні третьої річниці визволення Херсона. Це символічно. Ми можемо жити тут завдяки нашим героям. І ми продовжимо роботу над проєктом, щоб усі були вшановані”, — зазначила Царькова.
Раніше стало відомо, що у Нововоронцовці 10 листопада відкрили Алею Надії з портретами зниклих безвісти та полонених жителів громади.
