16 травня в Херсоні відбулася презентація книги української журналістки та письменниці Ольги Волинської “Art against Artillery. Voices of Resilience” (“Мистецтво проти артилерії: історії стійкості”). У виданні зібрані 14 глибоких інтерв’ю з митцями з різних регіонів України, серед яких є історія Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша.
На презентації виступив директор театру Олександр Книга. Він розповів про функціонування закладу під час війни та згадав про власне викрадення російськими військовими у 2022 році. За його словами, саме завдяки таким свідченням книга наочно показує реальні історії ненасильницького спротиву культури в регіонах, що традиційно вважалися російськомовними — як-от Харківщина, Херсонщина чи Дніпропетровщина.
Ольга Волинська долучилася до заходу по відеозв’язку. Вона наголосила, що книга розповідає про мистецтво як інструмент стійкості, здатний допомогти пережити війну, зберегти національну ідентичність і дати відсіч російській пропаганді.
«Це не просто про культурні події, а про те, як мистецтво стає опорою в часи руйнувань. Через історії реальних людей ми демонструємо, що культура в Україні існує і чинить спротив», — сказала авторка.
Книга доступна англійською мовою в електронному форматі безкоштовно. Першу презентацію відбулося у квітні на міжнародному форумі Carpathian Sea Democracy Week у Трускавці, наступну — 5 травня у норвезькому Крістіансанні, під час Європейської конференції з демократії та прав людини.
За словами Ольги Волинської, найближчим часом видання з’явиться і німецькою мовою — вже запланована презентація у Відні на місцевому книжковому форумі.
Гості заходу в Херсоні поділилися враженнями. Головна спеціалістка департаменту ХОДА Катерина Петренко зазначила, що книга охоплює досвід не лише херсонців, а й представників культури з інших куточків країни, і дозволяє глибше зрозуміти важливі деталі повсякденного спротиву.
Виконувачка обов’язків директорки обласного краєзнавчого музею Ольга Гончарова додала, що саме емоційна складова книги робить її особливо цінною: «Документи — це важливо, але спогади — це те, що відчуває і переживає людина в моменті. Саме це ми маємо зберігати».
