Звільнитися з лав Збройних Сил України можливо лише у чітко визначених законом випадках. Порядок, підстави та алгоритм дій суттєво відрізняються залежно від вашого статусу: строковик, мобілізований чи контрактник. Оформлення документів, подання рапортів, проходження медичного огляду та очікування наказів — усе це вимагає уваги до деталей і розуміння офіційних процедур. Далі — про правила, типові підводні камені й перевірені поради, які допоможуть пройти цей шлях без зайвого стресу.
Кому реально звільнитися — підстави, про які всі питають
Законодавство чітко визначає, хто і за яких умов може звільнитися зі служби. Список підстав обмежений, і будь-які інші причини не розглядаються. Основні підстави для звільнення такі:
- Закінчення строку служби (для строковиків або контрактників).
- Стан здоров’я — визнання непридатним до військової служби за висновком військово-лікарської комісії.
- Досягнення граничного віку перебування на службі.
- Сімейні обставини, які прямо передбачені законом (наприклад, необхідність догляду за особою з інвалідністю, наявність трьох і більше дітей до 18 років, опікунство над недієздатним родичем).
- Повернення з полону або звільнення після обміну.
- Вирок суду, що набрав законної сили, із позбавленням волі.
- Інші спеціальні випадки, визначені законодавством (наприклад, втрата громадянства України).
Важливо: мобілізація, оголошена під час воєнного стану, суттєво обмежує можливості звільнення. Більшість військовослужбовців служитимуть до офіційного завершення воєнного стану, якщо не виникнуть виключні підстави.
Що треба знати перед початком процедури — типові міфи та реальні вимоги
Багато хто вірить у “лайфхаки” — начебто можна написати заяву й піти за власним бажанням, просто домовитися з командиром чи “знайти довідку”. Насправді жоден з цих способів не працює, якщо він не відповідає закону. Кожен крок має бути підкріплений документами, а кожна підстава — чітко підтверджена.
- “Заява за власним бажанням” не є підставою для звільнення під час мобілізації чи воєнного стану.
- “Відкупитися” чи скористатися впливом не лише незаконно, а й ризиковано — це кримінальна відповідальність.
- Медичні показання мають бути доведені офіційно, через ВЛК, а не просто за довідкою від лікаря.
Відповідальність за самовільне залишення частини чи невиконання наказу — це кримінальна стаття, а не адміністративний проступок. Дисциплінарні покарання не є підставою для звільнення з ініціативи військовослужбовця.
Оформлення звільнення через стан здоров’я — як реально пройти ВЛК та не втратити шанс
Одна з найбільш затребуваних підстав для звільнення — визнання непридатності до служби за станом здоров’я. Алгоритм такий:
Коли та як проходити ВЛК
Процедура проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) вимагає чіткого дотримання формальностей. Потрібно:
- Скласти рапорт на ім’я командира частини з проханням направити на ВЛК у зв’язку зі станом здоров’я.
- Зібрати всі медичні документи, які підтверджують діагноз, історію лікування, епікризи.
- Пройти медичне обстеження у військовому шпиталі.
- Дочекатися рішення ВЛК, яке може бути: придатний, обмежено придатний, непридатний до військової служби.
Порада: зберігайте копії всіх документів, результатів обстежень та висновків лікарів — це може стати вирішальним у разі повторного розгляду чи оскарження рішення комісії.
Що робити, якщо ВЛК відмовила
Рішення ВЛК можна оскаржити. Для цього подається скарга на ім’я начальника відповідного військового управління або до суду. Оскарження можливе протягом 10 днів з моменту отримання рішення комісії. У разі позитивного рішення про непридатність командування зобов’язане оформити звільнення.
Звільнення за сімейними обставинами — що реально працює
Сімейні підстави для звільнення передбачені статтею 26 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”. Це не “будь-які труднощі”, а чітко регламентований перелік ситуацій:
- Наявність трьох і більше дітей віком до 18 років.
- Самостійне утримання дитини з інвалідністю до 18 років або дитини з тяжкими хворобами.
- Догляд за хворими батьками, дружиною, дитиною, які потребують постійного стороннього догляду (за висновком МСЕК чи медзакладу).
- Опікунство над недієздатними родичами при відсутності інших опікунів.
Кожна підстава підтверджується відповідними документами: свідоцтва про народження, довідки МСЕК, рішення органів опіки, медичні висновки.
Необхідно надати копії документів разом із рапортом, інакше розгляд скарги затягнеться або буде відхилений.
Покроковий алгоритм дій — як правильно оформити звільнення
У більшості випадків процедура виглядає так:
- Підготовка пакета документів, що підтверджують підставу для звільнення.
- Написання рапорту на ім’я командира частини із зазначенням підстави та посиланням на відповідну статтю закону.
- Подача рапорту через діловодство частини (з обов’язковою відміткою про прийняття або реєстрацією у журналі вхідної кореспонденції).
- Проходження додаткових перевірок або медичного обстеження (якщо це необхідно).
- Очікування рішення командира частини та затвердження наказу про звільнення вищим командуванням.
- Оформлення обхідного листа, здача майна, отримання військового квитка із відміткою про звільнення.
У разі затягування процесу або відмови — звертайтеся зі скаргою до вищого командування або подавайте адміністративний позов до суду.
Завжди фіксуйте всі звернення письмово та зберігайте копії — це ваша гарантія правового захисту.
Терміни, бюрократія та підводні камені — чого чекати на практиці
Розгляд рапорту та всієї документації на звільнення може зайняти від кількох тижнів до кількох місяців, залежно від підстави, завантаженості частини, а також добросовісності командування. Є низка типових проблем, які виникають у процесі:
- Відмова у прийнятті рапорту або спроба затягнути терміни розгляду.
- Вимога додаткових документів, які не передбачені законом.
- Ігнорування рапортів чи втрата документів під час передачі до вищих інстанцій.
- Тиск або психологічний вплив на військовослужбовця з метою “відмовитися від ідеї звільнення”.
Щоб мінімізувати ризики, рекомендується фіксувати всі звернення письмово, отримувати копії з відміткою про прийняття, а за необхідності — залучати адвоката або правозахисників. У разі необґрунтованої відмови варто звертатися до суду, оскільки практика доводить: судові органи часто стають на бік військовослужбовця, якщо його права були порушені.
Скільки реально чекати рішення
Від подачі рапорту до видання наказу про звільнення в середньому проходить від 30 до 60 днів. Якщо підстава очевидна (наприклад, досягнення граничного віку, завершення контракту), інколи цей процес займає 2–3 тижні. У випадках, коли потрібні додаткові перевірки або експертизи, терміни можуть зрости до 3–4 місяців.
Що робити, якщо командир “гальмує” процес — ефективні інструменти впливу
Нерідко трапляється, що командування навмисно затягує розгляд рапорту або відмовляє без законних підстав. У такій ситуації варто діяти поетапно:
- Звернутися із письмовим зверненням до вищого командування (бригадного, корпусного рівня).
- Направити скаргу до Департаменту кадрового забезпечення Генштабу ЗСУ.
- Подати заяву до місцевого центру безоплатної правової допомоги — часто це пришвидшує процес.
- У разі тривалої відсутності відповіді — подавати адміністративний позов до суду з вимогою зобов’язати видати наказ про звільнення.
Звернення до суду — це не крайній захід, а реальний і дієвий спосіб захисту своїх прав. Адміністративні суди за подібними позовами зазвичай діють оперативно.
Контрактники, мобілізовані та строковики — різниця у процедурах
Залежно від форми служби, алгоритм дій та підстави для звільнення відрізняються. Важливо враховувати своє правове становище, щоб не витрачати час на безперспективні варіанти.
Мобілізовані: обмеження та винятки
Під час воєнного стану мобілізовані військовослужбовці можуть бути звільнені лише:
- У разі встановлення непридатності до служби за станом здоров’я.
- За сімейними обставинами, прямо передбаченими законом.
- У разі досягнення граничного віку (60 років для більшості категорій).
- У зв’язку з особливими обставинами (наприклад, повернення з полону).
Власне бажання або “втома” не є підставою для звільнення мобілізованого у період воєнного стану.
Контрактники: нюанси термінів і дострокового розірвання
Контрактна служба передбачає можливість звільнення:
- Після закінчення строку контракту (якщо не оголошено воєнний стан).
- У разі настання підстав, передбачених законом (здоров’я, сімейні обставини, вирок суду тощо).
- Під час воєнного стану — лише у виключних випадках, аналогічно до мобілізованих.
Дострокове розірвання контракту “за власним бажанням” не допускається під час воєнного стану. До його завершення контрактники фактично прирівнюються до мобілізованих щодо підстав для звільнення.
Строковики: порядок завершення служби
Строкова служба завершується після закінчення визначеного законом строку. Після цього військовослужбовець має право подати рапорт на звільнення, і командування зобов’язане видати наказ. У разі оголошення мобілізації частина строковиків може бути переведена на службу за мобілізацією, але тільки після підписання відповідних документів.
Усі підстави для звільнення мають бути документально підтверджені, інакше командування має право відмовити у прийнятті рапорту.
Рапорт на звільнення — як правильно скласти, щоб не було зайвих питань
Рапорт — це основний документ, з якого починається офіційна процедура. Важливо правильно його оформити, щоб уникнути повернення або ігнорування:
- На початку вказується адресат — командир частини (посада, прізвище, ініціали).
- Далі — особисті дані (ПІБ, військове звання, посада, номер військової частини).
- У тексті стисло і чітко зазначається підстава для звільнення — із посиланням на конкретну статтю закону.
- Перелік доданих документів (медичні довідки, свідоцтва, рішення суду тощо).
- Дата і підпис.
Рекомендується робити по дві копії рапорту: одну подавати через діловодство, другу — залишати собі з відміткою про прийняття.
Зразок формулювання основної частини рапорту
“Прошу звільнити мене зі служби у зв’язку з визнанням непридатним до військової служби за станом здоров’я (постанова ВЛК від 15.01.2025 №12345), відповідно до пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України ‘Про військовий обов’язок і військову службу’. До рапорту додаю: копію постанови ВЛК, медичну документацію.”
Чіткість і посилання на норму закону значно підвищують шанси на швидкий розгляд рапорту.
Здача майна, обхідний лист і фінальні формальності — щоб не виникло боргів
Після прийняття рішення про звільнення військовослужбовець зобов’язаний здати всю отриману амуніцію, зброю, спорядження, документи й матеріальні цінності, що були на балансі частини. Це оформлюється через обхідний лист (обхідний листок), який підписується у відповідальних осіб: склад, медпункт, бухгалтерія, підрозділ тощо.
- Кожен підпис у обхідному листі — підтвердження, що майно здане у повному обсязі.
- У разі втрати, пошкодження чи нестачі майна можуть утримуватися кошти із грошового забезпечення або відкриватися службове розслідування.
- Без повністю підписаного обхідного листа наказ про звільнення не набуває чинності, навіть якщо він вже підписаний командуванням.
Порада: перед підписанням обхідного листа уважно перевірте, що всі речі здані, а документи не залишились у підрозділах. Це допоможе уникнути боргів і непорозумінь з бухгалтерією.
Отримання військового квитка та відмітка про звільнення — як не втратити важливий документ
Після завершення всіх формальностей військовослужбовець отримує свій військовий квиток із відповідною відміткою про звільнення. Цей документ потрібно зберігати, оскільки він знадобиться при працевлаштуванні, оформленні соціальних гарантій, пенсії чи виплат за станом здоров’я.
- Військовий квиток повинен містити відмітку про підставу звільнення та дату.
- При звільненні за станом здоров’я або сімейними обставинами відповідна причина вказується у квитку.
- У разі втрати військового квитка негайно зверніться до військкомату для відновлення документа.
Іноді разом з квитком видається наказ про звільнення або довідка — зберігайте копії цих документів окремо.
Виплати, компенсації та соціальні гарантії після звільнення
Після звільнення з ЗСУ військовослужбовець має право на певні виплати та компенсації. Їхній розмір і порядок виплати залежать від підстави звільнення і тривалості служби:
- Виплата грошового забезпечення за фактично відслужений період, включаючи невиплачені премії, надбавки, компенсації за невикористану відпустку.
- Разова грошова допомога у випадку звільнення за станом здоров’я (за умови встановлення інвалідності або отримання поранення).
- Пенсійне забезпечення для осіб, які набули відповідного стажу та віку.
- Соціальні гарантії для сімей загиблих, інвалідів війни, учасників бойових дій тощо.
Уточнюйте у фінансовій службі частини перелік належних вам виплат до моменту підписання обхідного листа — це дозволить уникнути затримок або недоплат.
Звільнення через суд — коли це реально працює і як не програти справу
Якщо командування безпідставно відмовляє у звільненні або затягує процедуру, найефективнішим способом стає звернення до адміністративного суду. Така практика особливо поширена під час воєнного стану, коли багато рапортів ігноруються.
Алгоритм звернення до суду
- Підготуйте копії всіх документів: рапорт, відмітки про його подачу, медичні довідки, листування з командуванням.
- Зверніться до юриста, спеціалізованого на військовому праві (можна через Центр надання безоплатної правової допомоги).
- Складіть адміністративний позов до окружного адміністративного суду за місцем розташування частини.
- Додайте до позову прохання зобов’язати командування видати наказ про звільнення за конкретною підставою.
Суд розглядає такі позови у скорочені строки — зазвичай протягом 1–2 місяців. Після позитивного рішення командування зобов’язане виконати його протягом 10 днів.
Типові помилки під час судового процесу
- Відсутність копій поданих документів або доказів ігнорування рапорту.
- Невчасне оскарження відмови командування (пропуск строку звернення до суду).
- Відсутність медичної або іншої підтверджувальної документації.
Звернення до суду — це не лише формальність, а й реальний спосіб отримати законне звільнення. Важливо правильно оформити позов і не втрачати строки.
Що робити після звільнення — головні кроки для цивільного життя
Після звільнення з військової служби необхідно вирішити кілька важливих питань, щоб не втратити соціальні гарантії та уникнути непорозумінь із державними органами:
- Стати на облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (військкомат) за місцем проживання.
- Оформити статус учасника бойових дій або ветерана війни (за наявності підстав).
- Отримати довідки та документи для нарахування пенсії, соціальних виплат, медичної допомоги.
- Уточнити питання працевлаштування, перекваліфікації, отримання психологічної допомоги чи реабілітації.
Не відкладайте оформлення документів — багато пільг та виплат надаються лише при своєчасному підтвердженні статусу.
Важливі нюанси — досвід юристів та військовослужбовців
Військове право сповнене формальностей, але досвідчені юристи та самі військові радять:
- Не погоджуватися на “усні домовленості” з командирами — всі звернення мають бути письмовими.
- Завжди робити копії рапортів, довідок і будь-яких поданих документів.
- Залучати адвоката на складних етапах процедури, особливо у випадку судового спору.
- Не чекати “поки розглянуть” — якщо зволікання триває понад 30 днів, активно звертайтеся до вищих інстанцій.
- Уникати конфліктів із командирами, діяти спокійно і виключно в правовому полі.
Відстоюючи свої права, ви не порушуєте військову дисципліну, а демонструєте повагу до закону. Досвід показує: наполегливість і грамотний підхід дають результат навіть у складних випадках.
Висновок
Звільнення з ЗСУ — це складний і багатоетапний процес, який вимагає уважності, послідовності й розуміння юридичних нюансів. Вибір правильної підстави, підготовка повного пакета документів, дотримання офіційних процедур і готовність відстоювати свої права — ключові умови успіху. Дійте згідно з законом, працюйте з документами ретельно й не бійтеся залучати правову допомогу. Це дозволить пройти процедуру звільнення максимально швидко, законно і без зайвих нервів.
