Навіть перебуваючи під тимчасовою окупацією, громади Херсонської області зберігають бюджети та продовжують виконувати частину управлінських функцій. Аналітики руху ЧЕСНО проаналізували, на що саме спрямовували кошти окуповані громади регіону у першій половині 2025 року.
За даними Міністерства розвитку громад та територій, станом на зараз в окупації перебувають 32 громади Херсонщини. Попри це, їхні органи влади евакуювалися та працюють поза межами регіону. Саме ці громади стали частиною масштабного дослідження, результати якого оприлюднили аналітики ЧЕСНО.
Як аналізували бюджети
Як пояснила аналітикиня руху ЧЕСНО Катерина Березюк, дослідження ґрунтувалося на відкритих даних та офіційній інформації.
“Дослідження охоплює 115 громад, які, за даними Міністерства розвитку громад та територій, були повністю окуповані станом на 28 лютого 2025”, – розповіла вона.
Аналітики вивчали показники Державного порталу бюджету для громадян за перше півріччя 2025 року, а також відповіді на запити до військових адміністрацій, коментарі їхніх керівників і народних депутатів профільних комітетів.
Результати показали, що бюджети окупованих громад Херсонщини майже повністю залежать від державних коштів. Близько 88% надходжень становлять трансферти з держбюджету. Інші джерела виглядають так:
- податкові надходження – близько 8%
- неподаткові платежі – орієнтовно 2%
- допомога від інших місцевих бюджетів – близько 2,6%
Загальні видатки громад Херсонщини за перше півріччя 2025 року склали 0,93 млрд грн. Для порівняння, громади Запорізької області витратили 2,7 млрд грн, Донеччини – 1,6 млрд грн, Луганщини – 1,5 млрд грн. До десятки громад з найбільшими бюджетами потрапила лише одна з Херсонщини – Новокаховська.
Освіта, оборона і влада – ключові статті витрат
Найбільшу частку коштів окуповані громади Херсонської області спрямували на освіту. За перші шість місяців року на цю сферу пішло понад 45% бюджетів – 421 млн грн.
Другою за обсягом статтею стали міжбюджетні трансферти. Йдеться про 219 млн грн, або 23% видатків, які громади перерахували до державного бюджету для підтримки Сил оборони. В окремих громадах ця стаття стала домінуючою. Наприклад, у Генічеській громаді вона сягнула 48% бюджету.
Ще майже 23% коштів спрямували на фінансування органів місцевої влади та самоврядування. Найбільші частки цих витрат зафіксували у сільських та селищних громадах. Зокрема, у Тавричанській громаді на утримання влади пішло 55% бюджету, в Олешківській – 22%.
Інші статті видатків виглядають скромніше. На соціальний захист і допомогу громади витратили понад 50 млн грн, що становить 5,8%. На напрям “Духовний та фізичний розвиток” пішло 5,4 млн грн – 1,65%. Це кошти на бібліотеки, музеї, будинки культури, центри дозвілля та спортивні заходи.
Найменшими залишилися видатки на:
- економічну діяльність
- охорону здоров’я
- житлово-комунальне господарство
- громадський порядок, безпеку і судову владу
Кожна з цих статей не перевищила 1% у структурі бюджетів.
Навіщо громадам зберігати бюджети
Катерина Березюк наголошує, що фінансування органів влади окупованих громад має принципове значення.
“Фінансування органів влади та збереження бюджетів окупованих громад важливе для того, щоб громада не втратила свій правовий статус. Це означає, що навіть під час тимчасової окупації вона залишається частиною України”, – зазначила аналітикиня.
За її словами, наявність бюджету дозволяє військовим адміністраціям виконувати базові управлінські функції, підтримувати внутрішньо переміщених осіб та готуватися до відновлення громад після деокупації.
Водночас дослідження виявило серйозні проблеми з прозорістю та ефективністю використання коштів. Релоковані громади майже повністю залежать від державних дотацій – понад 84% їхніх бюджетів формуються за рахунок трансфертів.
“Через втрату майна, землі та комунальних підприємств бюджетний процес часто стає формальністю. Громадяни фактично не беруть участі в ухваленні фінансових рішень, відкриті консультації та слухання не проводяться”, – пояснила Березюк.
Вона додає, що інформація про доходи та видатки нерідко публікується неповністю або взагалі відсутня, що унеможливлює належний громадський контроль.
На думку аналітиків ЧЕСНО, вирішення цих проблем потребує комплексного підходу, залучення громадян та підвищення прозорості бюджетного процесу. Серед можливих рішень – об’єднання окремих адміністративних функцій кількох громад, але з обережністю, щоб не погіршити доступ людей до базових послуг.
