У Мистецькому арсеналі Києва 27 червня відкрили виставку «Херсон. Степ тримає», присвячену довоєнному півдню України. В основі експозиції – три стрічки режисера Романа Бондарчука, зняті на Херсонщині ще до повномасштабного вторгнення: «Українські шерифи», «Редакція» та «Вулкан».
Відвідувачів зустрічає побут і предмети з життя регіону – автівка з фільму, стіл «редакції», архівні фото мешканців Берислава. Сцени з фільмів транслюються у п’яти залах, що створюють емоційне занурення в атмосферу мирної Херсонщини.
Іван Мойсієнко, який народився в Херсоні, нині мешкає на Київщині. Каже, не міг пропустити подію, бо вона присвячена рідному краю. «Я бачив усі ці фільми. Для мене це не просто виставка – це пам’ять про друзів, зокрема Дмитра Багненка з “Редакції”, якому я допомагав під час зйомок. Хотів віддати шану і побачити херсонців», – пояснює чоловік.
Журналістка Вероніка Бегун зізнається, що емоційно пов’язана з Херсоном, хоч була там лише один раз. «Я сумувала за херсонськими кавунами, коли область була в окупації. Сьогодні одягнулася у кольори кавуна, щоб символічно підтримати», – каже вона.
Одна з інсталяцій відкривається старим автомобільним телевізором. За словами Романа Бондарчука, у фільмі він стоїть у кочегарці, де герої дізнаються новини з великої України. Цей телевізор – символ зв’язку із зовнішнім світом і з країною, яка змінилася під тиском війни.
Співорганізаторка виставки, сценаристка Дар’я Аверченко, підкреслює, що мета експозиції – передати атмосферу півдня. «Хто не бачив Олешківських пісків, не був на Джарилгачі чи Арбатській стрілці – той втратив багато. Ми хотіли передати ці відчуття, цей запах, цей настрій. Під час зйомок ми пропливали Дніпром і знімали в різних районах області. Ми знаємо її зсередини», – зазначає вона.
Кадри з фільмів знімалися у Херсоні, Старій Збур’ївці, Бериславі. Виставка розповідає про життя до війни, яке вже не повернути. Кураторка Катерина Ботанова називає проєкт документально-містичним і додає: «Це історії про людей, місця, пейзажі. Про те, що не повинно бути стерте війною. Це – виставка про любов і пам’ять, про наше коріння, яке неможливо забрати».
